Дорослій молоді
“Прийдіть до Христа”—а як насправді ми це робимо?
Нас завжди заохочують шукати Христа і наповнювати життя Його силою, але я не завжди знала, як повною мірою приймати це запрошення.
Сподівайся на Бога і живи, художник Ден Уілсон, з люб’язного дозволу Havenlight
Ми живемо у важкі часи. Хоча навколо нас багато добра, іноді я помічаю, як мене огортають страхи і втома. Доводиться стикатися з невблаганністю світу й бідами, які, як здається, підстерігають за кожним рогом, і це, знаєте, виснажує.
На щастя, ми маємо благословення знати, що Спаситель може бути джерелом утішення в темні часи. Мабуть це одна з причин того, чому в Писаннях ми зустрічаємо неодноразове запрошення “приходит[и] до [Христа]” (3 Нефій 9:14), “наближа[тися] до [Нього]” (Учення і Завіти 88:63) та “[іти] вслід за [Ним]” (Лука 18:22). Ми також часто отримуємо подібні запрошення під час генеральної конференції та в церкві.
І хоча я завжди намагалася приймати ці запрошення, все ж іноді не повністю розуміла, що насправді означає прийти до Христа. Як я запрошую Його викупительну, цілющу й уможливлюючу силу та отримую доступ до неї? Чи змогла я коли-небудь по-справжньому встановити з Ним зв’язок? Чи існує якась секретна формула? Але, розмірковуючи над минулим досвідом, я зрозуміла, що є модель, яка може допомогти мені—й кожному з нас—прийти до Христа.
Прийміть рішення вірити в Нього
“Вірую в Христа, здолаю все”.
Це улюблений рядок мого улюбленого гімну “Вірую в Христа” (Гімни, № 67). Я плачу кожного разу, коли його чую! Я навіть написала ці слова та поклала на робочому столі, щоб кожного дня бачити їх.
Я написала їх у похмурий період свого життя, коли у мене було багато випробувань, бо ці слова нагадували мені про дві речі: (1) Спаситель—насправді живий, і (2), завдяки Йому мені немає чого боятися. Мені подобається сила цих простих істин. І в їх простоті я бачу, що звертатися до Христа також може бути просто.
Президент Рассел М. Нельсон навчав:
“Прийміть рішення вірити в Ісуса Христа. …
Віра в Ісуса Христа є найбільшою силою, доступною в цьому житті”1.
Це могутнє послання нагадує мені, що ми часто надто ускладнюємо цей основний принцип євангелії. Ми спотикаємося і робимо помилки, намагаючись уявити, як шукати Його, але насправді віра зводиться до вибору—вибору вірити в Нього.
Коли я думаю про те, як іти до Спасителя, то часто думаю про жінку, яка страждала від кровотечі (див. Марк 5:25–34). Вона в буквальному сенсі звернулася до Нього з вірою, вірячи всім своїм серцем, що Він зможе її зцілити, якщо вона просто доторкнеться до Його одягу. І безсумнівно, що коли вона до Нього доторкнулася, то відразу ж отримала дивовижне зцілення.
Звичайно, не всі біди і смуток негайно зникатимуть, коли ми звернемося до Спасителя. Але, якщо ми, як і та жінка, будемо мати віру, що Він насправді живий, що Він добровільно пожертвував заради нас Своїм життям і що Він готовий бути поруч з нами, то ми відчуємо спонукання прийти до Нього і почнемо відчувати уможливлюючу силу в своєму житті.
Продовжуйте Його шукати
Але це не той вибір, який ми робимо лише один раз. Нам необхідно й надалі шукати Його, аби ми могли мати доступ до Його благодаті й уможливлюючої сили впродовж усього життя. Президент Рассел М. Нельсон навчав про те, наскільки важливо бути в цьому послідовними: “Ніщо не відкриває небеса так, як поєднання більшої чистоти, неухильного послуху, щирих пошуків, щоденного бенкетування словами Христа у Книзі Мормона та часу, який регулярно відводиться для храмової і сімейно-історичної роботи”2.
Ми також невпинно шукаємо Його, запрошуючи Духа в своє життя. Завдяки дару Святого Духа в нас може перебувати член Божества й сильніше поєднувати нас з Небесним Батьком і Спасителем. Хіба це не дивовижно? Як навчав Президент Нельсон: “Найважливіша істина, про яку Святий Дух будь-коли свідчитиме вам, полягає в тому, що Ісус є Христос, Син живого Бога”3.
У світі повно відволікань, через які легко забути значення невеличких кроків, що наближають нас до Спасителя. Але я помітила, наскільки разюче відрізняється моє життя, коли я кожного дня “приділяю час для Господа”4, а коли ні.
Якими б не були труднощі, які постають переді мною, якщо я невпинно молюсь, дію за спонуканнями, приділяю час вивченню Писань, допомагаю предкам укладати завіти в храмі й каюся в гріхах, то відчуваю всепоглинаюче відчуття щастя, сміливості, упевненості й, найголовніше, безпеки в своєму житті. Я також відчуваю Духа, який допомагає мені відчувати зв’язок з Христом.
Визнавайте Його силу
Нещодавно я проглядала щоденник, який вела роками, щоб поміркувати над тими випадками, коли покладалася на Спасителя. Я читала про розпач, який відчувала, коли один з членів сім’ї мав залежність, коли була безробітною, коли переживала періоди невпевненості та самотності, боролася зі своїми фізичними й психологічними недугами. Я читала про деякі темні моменти свого життя, коли мій дух просто знемагав під тягарем труднощів.
Але коли я розмірковувала про ці випадки, то на очі наверталися сльози, бо Дух показував мені, як Христос утішав і вів мене в цих випробуваннях—і робить це досі! Попри труднощі в житті я могла знаходити так багато радості. Я відчувала силу цілющого бальзаму прощення, бачила дива і дізнавалася, як триматися за надію кожного дня—і я знаю, що все це завдяки моєму Спасителю, Ісусу Христу. Він дійсно допомагає нам долати неможливе.
Іноді ми можемо чекати на вражаючі докази присутності Спасителя в нашому житті. Але коли ми робимо незначні зусилля і діємо, покладаючись на недосконалу віру, все ж рухаючись до Нього крок за кроком, то зможемо побачити, що Він обдаровує нас радістю, силою і підтримкою—що Він був з нами постійно. І коли ми визнаємо Його силу в своєму житті, то побачимо, що ми дійсно йдемо до Христа.
Старійшина Майкл Джон У. Те, сімдесятник, навчав: “Краще розуміння того, що Спокута Ісуса Христа стосується нас особисто і кожного окремо, допоможе нам пізнати Його”5. Так і є! Розмірковування над доказами Спасителевої цілющої та уможливлюючої сили й досконалої любові в моєму житті допомогли поглибити вдячність за можливість ставати такою, як Він, та робити це з більшою відданістю.
Фотографія Кетрін Фрост
Прийміть запрошення
Запрошення “прийти до Христа” і справді є настільки ж простим, як і виглядає. Для мене воно починається з вибору вірити в Нього і Його Спокуту, невпинно шукати Його в незначних проявах, аби Його Дух постійно був зі мною, і шукати доказів Його сили в своєму житті.
Я запрошую вас—особливо в Різдвяну пору—відкрити для себе, як, наближаючись до Христа, ви зможете допомогти особисто собі. Якщо ви будете розмірковувати з молитвою, “Свят[ий] Дух … покаже вам усе, що вам слід робити” (2 Нефій 32:5).
Спаситель з терпінням чекає, і завжди чекав, що ми будемо йти за Ним. І якщо ми йдемо, Він простягне нам руку й допоможе стати кращими, ніж ми зараз є.
Так, світ стає все більш неспокійним, і майбутнє може здаватися страхітливим та непевним. Але Президент Нельсон також нагадав нам про те, що є певним: “Якщо ваш духовний фундамент надійно побудований на Ісусі Христі, вам не потрібно боятися”6.
І я дійсно вірю в це всім своїм серцем.