“Робити слабке сильним”, Ліягона, лют. 2024.
Робити слабке сильним
Нефій показує, як ми можемо діяти, покладаючись на обіцяння Господа, що Він “вчин[ить] так, щоб слабке стало сильним для [нас]” (Eтер 12:27).
Ілюстрація Дена Берра
Як і багато кому з нас, іноді мені важко повірити, що я цінна і що Господь може любити мене — і дійсно любить. Я думаю про своє майбутнє і мені цікаво, чи здійсняться для мене обіцяні благословення. Я непокоюся про те, чи зможу подолати свої слабкості, щоб стати такою, якою хоче бачити мене Бог. Іноді життя здається важким, а мої слабкості заважають мені відчувати щастя, яке можна знайти завдяки Спасителю.
Однак, читаючи Писання, я дізнаюсь про пророків, яким було важко зрозуміти свою цінність під час проповідування євангелії (див. Moйсей 6:31), відчути, що їх люблять і про них пам’ятають (див. Moсія 24:10–12; Учення і Завіти 121:1, 6), піднятися над горем (див. Moсія 24:15–16; Учення і Завіти 3:1–3, 9–10) і зрозуміти свою мету у плані Небесного Батька (див. Moйсей 1:19–20; Aвраам 1:4, 16–19; Джозеф Сміт — Історія 1:10–20). Їхні історії дають мені надію. Коли я шукаю Господа, я можу підготуватися до випробувань і подолати їх усі. Я знаю, що можу зазнавати невдач і відчувати сум, але я можу навчатися, діяти і досягати більшого завдяки Спасителю.
Слабкості
Хоча земне життя — це дар, ми маємо в ньому багато слабкостей. Якщо ми розпізнаємо наші слабкості і упокорюємося, тоді наше “слабке” — яке часто проявляється через гординю, лінь чи відмову від покаяння — можна подолати за допомогою Господа, і це наблизить нас до Нього (див. Eтер 12:27–28). Старійшина Д. Тодд Крістофферсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “Бог покаже нам наші вади і недоліки, але Він також допоможе нам перетворити слабке на сильне”1.
Нефій відчував великий сум, коли члени його сім’ї піддалися своїй слабкій людській природі (див. 1 Нефій 2:18; 15:4; 2 Нефій 4:13; 5:1). Але Нефій також оплакував свої власні слабкості. Хоча Нефій любив Господа, він говорив, про “гріхи, які так легко обплутують [його]” (2 Нефій 4:18); і це змушувало його стогнати, плакати і схилятися під гріхом (див. вірші 19, 26, 28). Він відчував, що його оточували нагадування про його гріхи і тому він відчував біль (див. вірші 17–19).
Але він не дозволив собі “повільно вмирати в долині печалі” і своєму “тіл[у] марніти” або своїй “сил[і] слабшати” (вірш 26). Він вирішив довіряти Господу і вдосконалюватись. Коли Нефій вирішив відмовитись від гріха і болю, до якого приводив гріх, він знайшов нову силу: розраду, довіру, знання, радість, викуплення і визволення (див. вірші 15–20, 26–34). Нефій знайшов радість в Ісусі Христі. Я знаю, що ми всі можемо знайти радість у Спасителі. Коли ми живемо за Його євангелією, “слабке ста[не] сильним” у нашому житті (Eтер 12:27).
Сильні сторони
Знання про те, ким ми є як діти Бога, дозволить нам бачити нашу цінність і запросить Духа у наше життя. Нефій це зрозумів. Після того як він перелічив усе, що зробив неправильно, він зрозумів, що його люблять, про нього знають і що він має значення. Це усвідомлення дало йому силу і рішучість змінити своє ставлення і вигукнути:
“Прокинься, душе моя! Не схиляйся більше під гріхом. Радій, о серце моє, і не впускай більше ворога душі моєї.
Не гнівайся знову… Не ослаблюй силу свою…
Радій… і піднеси голос до Господа, і скажи: О Господи, я уславлю Тебе назавжди…
О Господи, викупи Ти душу мою [і] визволь Ти мене з рук ворогів моїх [і] зроби Ти так, аби я тремтів, побачивши гріх…
О Господи, я довірився Тобі, і довірятимусь Тобі навіки” (2 Нефій 4:28–31, 34).
“Я, Нефій, волав багато до Господа Бога мого…
І ми стежили за тим, щоб дотримуватися присудів, і уставів, і заповідей Господа в усьому…
“І Господь був з нами” (2 Нефій 5:1, 10–11).
Як і Нефій, ми можемо зробити більше через Ісуса Христа. Президент Генрі Б. Айрінг, другий радник у Першому Президентстві, підсумував цей процес так: “Ті, хто не бачить своїх слабкостей, не розвиваються. Усвідомлення своєї слабкості є благословенням, оскільки це допомагає вам залишатися смиренними і постійно звертатися до Спасителя. Дух не тільки заспокоює вас, але й виступає посередником, через Якого Спокута змінює саму вашу природу. Тоді все слабке стає сильним”2.
Ми можемо вирішити сьогодні стати більш відданими учнями Ісуса Христа, щоб оновитися через Нього. Як і у випадку Нефія, розпізнавання наших слабкостей змушує нас смиренно просити Небесного Батька допомогти нам подолати ті слабкості. Через Господа ми можемо подолати наші слабкості і сумніви, здобути відчуття гідності і покращити свою здатність розуміти. Хоча я можу не мати усіх відповідей і мені досі буває важко, я вірю, що Господь допоможе мені в цьому, що Він допоможе мені подолати слабкості і розвинути силу.
Автор живе у штаті Айдахо, США.