Як нам мати віру, щоб прийняти будь-який результат — навіть той, якого ми не хочемо?
З усіх труднощів, які я мала у своєму житті, смерть мого батька стала найбільшим випробуванням моєї віри.
Коли я повернулася додому після служіння на місії, у мого батька виявили рак. У той час я була дуже зайнятою. Я була президенткою Товариства молодих жінок у приході, я багато працювала і навчалася в університеті на вечірній формі навчання. Тож коли я почула новину про свого батька, це мене приголомшило, і я засмутилася.
Я помолилася Небесному Батькові й розповіла Йому про свої почуття. Я не розуміла, чому це відбувалося. Я сказала щось на кшталт: “Я відслужила 18 місяців і повернулася додому, щоб насолоджуватися часом, проведеним зі своєю сім’єю. А тепер у мене забирають частину моєї сім’ї?”
Я була засмучена через те, що сталося, але розуміла, що мені потрібна буде допомога Небесного Батька, тож я почала молитися про диво, щоб мій батько міг зцілитися.
Прийняти Господню волю
Я постійно молилася про зцілення мого батька, але його здоров’я не покращувалося. Я продовжувала молитися про це диво, відчуваючи дедалі більше розчарування, поки не прочитала виступ старійшини Девіда А. Беднара, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Він розповів про молоде подружжя, яке боролося з онкологічним захворюванням.
Молодий чоловік пояснив старійшині Беднару, як з часом змінилися його молитви: “Коли ми молилися, наші прохання змінилися з “Будь ласка, зціли мене” на “Будь ласка, дай мені віру прийняти будь-який результат, який Ти приготував для мене”.
Прочитавши це, я відчула, ніби Дух каже мені, що я маю бути готовою прийняти волю Бога. Мені потрібно було мати віру в те, що незалежно від того, що станеться, все буде добре.
Тому мої молитви змінилися.
Замість того, щоб вимагати зцілення мого батька, я молилася, щоб сталася воля Господа. Я сказала Небесному Батькові, що буду намагатися мати віру, аби прийняти будь-який результат.
З часом стан мого тата погіршився. І я почала просити Небесного Батька, що, якщо, згідно з Його волею, батько помре, нехай Він допоможе батькові піти з життя легко. І дійсно, мій батько пішов з життя легко.
З тієї миті я відчула, що моя віра в Небесного Батька зміцнилася. Я прийняла Його волю незалежно від результату. Але я все ще відчувала велику втрату, не маючи батька у своєму житті.
Відчувати мир у храмі
Мої молитви були іншими, бо були сповнені смутку. Коли я молилася, то робила це коротко, швидко і по суті.
Я довірилася волі Господа і прийняла те, що сталося, але я не хотіла говорити про спустошення, яке відчувала. Всередині мене вирував конфлікт: я прийняла волю Господа, але все ще була в розпачі.
Поки я була в такому стані, мені зовсім не хотілося йти до храму. Але врешті-решт я запланувала свій візит, пішла і відчула глибокий спокій. Мені здавалося, що тато був там зі мною, коли я виконувала священні обряди. Я вперше говорила з Небесним Батьком у молитві про смерть мого батька і відчула себе ближче до Нього, ніж будь-коли раніше.
Відвідування храму допомогло мені пережити втрату мого батька і дало відчуття того, що я знову можу говорити про його життя.
Довіряйте Господу, що б не сталося
Хоча смерть мого батька стала важкою подією для мене, я все ще маю велику віру в Ісуса Христа. Я все ще вірю в чудеса. Це випробування навчило мене того, що Небесний Батько подарує нам чудеса, які узгоджуються з Його волею. І щоб наші бажання були узгоджені з Його бажаннями, нам потрібно виконувати пораду Президента Рассела М. Нельсона: “мислити целестіально”.
План Бога може відрізнятися від плану, який ми уявили для себе, однак, якщо ми дозволимо Йому керувати нашим життям, це завжди вестиме нас до радості, незалежно від того, що може статися. Коли ми мислимо целестіально, це також допомагає нам приймати позитивні рішення, які матимуть на нас вічний вплив.
Якщо ви дотримуєтеся своїх завітів і довіряєте Небесному Батькові, будьте терплячими і сподівайтеся, що невдовзі до вас прийде відчуття миру.
Тому що воно прийде.