Зосередження на суті Різдва
Я люблю цю пору року, коли ми збираємося сім’ями і з нашими рідними, щоб згадати народження нашого Спасителя Ісуса Христа і подякувати за Його життя і нескінченну спокутну жертву. Мені подобається бачити повсюди численні нагадування про цю особливу пору, і я все ще можу відчувати свої радісні дитячі хвилювання в передчутті свята Різдва, якими вони були і в холодній Англії, і в спекотній Аравії.
Мабуть, як і багато хто ще, минулого тижня я ладував Різдвяну гірлянду, намагаючись знайти ту одну лампочку, через яку вся гірлянда була без світла. Коли лампочка зрештою була знайдена і замінена, всі вогники вмикнулися і настало полегшення й радість, які приходять завдяки певному тріумфу.
З того, що мені найбільше подобається робити з наближенням Різдва, це сидіти біля нашої різдвяної ялинки, оздобленої маленькими білими вогниками, коли інше освітлення вимкнене, і дивитися несфокусованим зором на цю красу. У нечіткості цього бачення сяйво кожного окремого вогника то збільшується, то зменшується, відбиваючись від блискучих червоних прикрас. Дивовижний ефект. Часто в нас на фоні цього звучить музика зі словами: “Світе, зустрінь свого Творця!”1 і що “буде названо Його ім’ям: Чудовий, Порадник, Могутній Бог, Вічний Батько, Князь Миру”2.
І коли вогники на ялинці набувають то чіткості зображення, то розмитості, я знову згадую про божественну місію нашого Спасителя, на якому в такі моменти тиші зосереджується вся увага. Він сказав: “Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя”3. Я думаю про ту святу ніч, коли Він народився, і мене сповнює вдячність за Батьковий дар радості, надії і любові, посланий на землю в уособленні Його Єдинонародженого Сина4.
Такі моменти спокою і роздумів можуть бути зовсім рідкісними для нас під час підготовки до дня Різдва. Грудень відомий своїми вечірками і концертами, зустрічами і подарунками. Графіки заповнені вщерть, і часом покладені на себе очікування насправді віддаляють від радості цієї пори замість того, щоб її примножувати.
Тож учення Президента Нельсона стає особливо актуальним: “Радість, яку ми відчуваємо, не має майже нічого спільного з обставинами нашого життя і цілком залежить від того, на чому зосереджене наше життя. Коли наше життя зосереджене на Божому плані спасіння, … та на Ісусі Христі і Його євангелії, ми можемо відчувати радість незалежно від того, що відбувається—або не відбувається—у нашому житті. Радість приходить від Нього і завдяки Йому. Він є джерелом всієї радості”5.
Це ідеальна нагода з молитвою задуматися про те, на чому зосереджені ми. Чого ви очікуєте від цієї Різдвяної пори? Чого ви щиро прагнете для себе і своїх рідних, збираючись разом у цей найсвятіший з усіх днів?
Через два з половиною тижні настане день Різдва. Поміркуйте про те, що стоїть у вашому графіку на наступні два з половиною тижні. Вас може приголомшувати надто велика кількість завдань і всього, що ще треба зробити. Ваш графік надто щільний? Чи справді культурні традиції та обов’язки призводять до надмірного стресу і заважають вам відчути й подумати про радість народження Христа? Як ви могли б розвантажити свій графік цього Різдва і вдатися до кращого планування свята наступного року?
Нам слід бути обережними, аби не виявитися надто зайнятими і втомленими, намагаючись зробити дуже багато всього, щоб не було так, що ми втратимо суть свята і, образно кажучи, не зможемо схилити коліна біля ясел, вклонитися новонародженому Царю і принести наш особистий дар Йому.
Молоді матері і всі ми, чи ви почуваєтеся переобтяженими? На чому зосереджена ваша увага? Можливо, цього року ви не будете відправляти Різдвяні листівки або облишите здійснення інших задумок, узятих з Інтернету. Зайві зусилля, виміряні часом або грішми, певною мірою позбавлять вас здатності зосередитися на Спасителі і відчути радість Його Різдва.
Молоді батьки і всі ми, до чого прикута ваша увага? Можливо, цього року у вас буде простіше Різдво з більшою кількістю власноруч зроблених подарунків і дарів служіння, тому що надто дорого обходяться заклики і прагнення купити відразу все---та це й не потрібно---до того ж це зменшує вашу здатність зосередитися на Спасителі і відчути мир, що несе Його Різдво.
У Різдвяний час особливе значення може мати храмове служіння. Храм скеровує наші прагнення, звеличує нашу радість і об’єднує сім’ї тут і по інший бік завіси. Зробіть вибір на користь храмового служіння замість іншого Різдвяного заходу, який, можливо, не сприятиме вашому прагненню відчути спокійний дух Різдва. Святі обряди, які несуть спокій і силу священства всім, хто їх вшановує, можливі лише завдяки Єдинонародженому Сину Батька, Самому “Агн[цю], заколен[ому] від закладин світу”6, Чиє народження ми зараз святкуємо.
Тож тепер з наближенням Різдва давайте більше приділяти увагу тому, що має значення, і менше тому, що його немає. Давайте прагнути виконувати справи Ісуса з Назарета---втішати сумуючих, зцілювати людей з розбитим серцем, відвідувати в’язнів, годувати голодних, одягати роздягнених і привертати увагу до безпорадних, знехтуваних, забутих і зневажених7.
Тим з вас, хто цього Різдва переживає кризу, бажаю знайти дар любові Спасителя, призначений саме для вас. У цей момент багато хто проходить через муки втрати близьких людей внаслідок хвороби, старості чи нещасного випадку. Багато хто згадує минулі втрати, які сталися в цю пору Різдва, і вони стають для вас річницею пережитого болю. Дехто засмучений рішеннями, які в даний момент приймають близькі їм люди. Інші відчувають самотність, не мають сім’ї, переживають смуту або з якоїсь іншої причини мають зовсім не таке Різдво, як святкували раніше.
Вірте, що в цій порі є для вас особливий дар. Прагніть знайти спокійні, усамітненні миті, коли ви можете поміркувати, помолитися і відчути люблячу доброту Того, Чиє народження робить можливою будь-яку радість у будь-якому житті. Згідно з обіцянням настане день, коли “не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде”8. “Вони голоду й спраги терпіти не будуть уже. … Бо Агнець, що серед престолу, “буде їх пасти, і водитиме їх до джерел вод життя. І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре!”9.
Знайдіть час для спокою, перепочинку і подиву. Дивіться вгору. Зосередьтеся на Його величному дарі---знанні того, ким ви справді є, і розумінні того, що випробування, яких ми зазнаємо тут, швидкоплинні, а існуюча радість є лише початком майбутньої радості. Пам’ятайте, “радість, яку ми відчуваємо, не має майже нічого спільного з обставинами нашого життя, і цілком залежить від того, на чому зосереджене наше життя.
“А тепер я б хотів порадити вам шукати Цього Христа, про Якого пророки й апостоли писали, щоб благодать Бога Батька, і також Господа Ісуса Христа, і Святого Духа, Який складає свідчення про Них, могла бути і жити в вас завжди”10. Щоб ми могли сказати: “Слався, Сину Божий, всі ми вітання Тобі шлемо. … Вклонімося в пошані!”11.
В ім’я Ісуса Христа, амінь.