Бути сміливим
Сьогодні був виступ Початкового товариства і Брейден хвилювався. Він багато разів повторював свої слова. Але йому було страшно говорити перед такою великою кількістю людей.
“Я не хочу йти до церкви сьогодні!—сказав Брейден.—Це надто страшно виступати”.
Мама міцно його обійняла. “Я знаю, що може бути страшно виступати в церкві. Але ти добре готувався. Я знаю, ти зможеш”.
“Чому б нам не помолитися?—запитав тато.—Ми можемо попросити Небесного Батька допомогти тобі бути сміливим”.
Брейден кивнув.
Мама, тато і Брейден стали навколішки і склали руки.
“Дорогий Небесний Батьку,—молилася мама,—будь ласка, допоможи Брейдену бути сміливим. Допоможи йому сказати свою частину”.
Після молитви Брейден сів у машину і вони всі поїхали до церкви.
Брейден відчував страх, сидячи на трибуні разом з іншими дітьми. Але він пам’ятав про молитву. Це допомогло йому почуватися трохи краще.
Невдовзі настала черга Брейдена. Він подивився на людей, які усміхалися йому. Серед них були мама і тато! Він зробив глибокий вдих. Потім він сказав свої слова голосно і чітко. Він навіть нічого не забув.
“Ти такий молодець!”—сказала мама після зборів. “Здається, на нашу молитву прийшла відповідь”.
Брейден усміхнувся. “Небесний Батько мені допоміг!”
Вони разом пішли до машини. “Що ти відчував?”—запитав тато.
“Мені все ще було страшно, але не так сильно,—сказав Брейден.—І у мене були гарні відчуття після виступу”.
“Знаєш, що це за гарні відчуття?”—запитала мама.
Брейден на мить задумався. “Думаю, що це Святий Дух”.
“Я теж так думаю,—сказала мама.—І хоча тобі було страшно, Святий Дух допоміг тобі бути сміливим”.
Ілюстрації Адама Хоулінга