“Особливий дар”, Друг, серп. 2023, сс. 18–19.
Особливий дар
“Мабуть, це і є Святий Дух”, — подумала Меріма.
Ця історія сталася у Франції.
“Меріма! Фатіма! Прийшли місіонери”, — покликала мама.
Меріма закрила книжку з історіями з Писань та побігла у вітальню. Місіонери навчали її сім’ю про Ісуса Христа. Меріма та її сім’я збиралися скоро охриститися. Вона не могла дочекатися!
Меріма сіла поруч із членами своєї сім’ї.
“Сьогодні ми поговоримо про Святого Духа, — сказав старійшина Моеаі. — Він допомагає відчувати спокій і втішення від Небесного Батька”.
“Він також заохочує нас робити добрі справи, — додав старійшина Кемпбелл. — І допомагає взнати, що є істиною. Ви, ймовірно, відчували Святого Духа раніше”.
Меріма згадала час, коли дізналася про Книгу Мормона. Вона відчувала спокій і щастя. Так вона дізналася про її істинність. Це був Святий Дух?
“Після хрищення ви отримаєте дар Святого Духа, — сказав старійшина Моеаі. — Це означає, що Він може завжди бути з вами, щоб допомагати вам та вести вас”.
“Цього тижня звертайте увагу на свої думки та почуття, — сказав старійшина Кемпбелл. — Зважайте на моменти, коли Святий Дух промовляє до вас”.
Того вечора під час сімейної молитви Меріма звернула увагу на свої почуття. Вона відчувала спокій і мир. Здавалося, ніби хтось її міцно обіймає. “Мабуть, це і є Святий Дух”, — подумала вона.
У церкві в неділю Меріма слухала пісню про Ісуса Христа. Вона відчувала себе щасливою. Їй захотілося допомагати іншим людям. “Мабуть, це і є Святий Дух”, — подумала вона.
Перед сном Меріма читала книжку з історіями з Писань. Її сестра, Фатіма, попросила дати їй почитати. Меріма відмовила їй.
Вона продовжувала читати. Але через те, що не поділилась, почувалася погано.
“Вибач, — сказала вона Фатімі. — Хочеш почитати разом?”
Фатіма сіла поруч із нею. Вони читали по черзі. Меріма відчула тепло і щастя. “Мабуть, це і є Святий Дух”, — подумала вона.
Нарешті настав день хрищення. Меріма та її сім’я пішли в церковне приміщення і перевдягнулися в біле.
Меріма охристилася перша. Вода була холодною, але вона раділа, що уклала завіт з Небесним Батьком. Мама загорнула її в рушник. Потім вона дивилася, як мама, тато та Фатіма охрищуються.
Меріма перевдягнулася у сухий одяг. Настав час їй пройти конфірмацію.
Місіонери поклали руки на голову Меріми. “Ми конфірмуємо тебе в члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, — сказав старійшина Кемпбелл, — і кажемо тобі: прийми Святого Духа”. Меріма відчувала суцільне тепло, слухаючи решту благословення.
Після того як Меріму конфірмували, мама її обійняла. “Як ти почуваєшся?”
“Дуже добре, — сказала Меріма. — Після того як вони поклали руки мені на голову, я відчула щось, ніби спокій. — Вона усміхнулася. — Здавалося, наче хтось казав мені жити хорошим життям, допомагати людям і виконувати заповіді”.
“Ти знаєш, що це за почуття?” — запитала мама.
“Так, знаю, — сказала Меріма із сяючими очима. — Це був Святий Дух!”
Ілюстрації Алісси Петерсен