Друг
Дуже поганий день для Томмі
Лютий 2024


“Дуже поганий день для Томмі”, Друг, лют. 2024, сс. 4–5.

Дуже поганий день для Томмі

“Я просто буду сидіти тут, щоб більше нічого поганого не сталося”, — сказав Томмі.

Ця історія сталася у США.

Зображення
alt text

Томмі сів на сходи біля входу до свого дому і зітхнув. Який жахливий день!

Того ранку він пролив на себе свій сніданок. Єдині чисті штани, які він знайшов, були замалі. Він запізнився до школи. Учитель сказав йому залишитися на перерві в класі, бо він забув свій підручник. Потім дорогою додому зі школи він спотикнувся на тротуарі і забив коліно. А коли він вийшов на вулицю, щоб покататися, то виявилося, що на велосипеді здулася шина. Все йшло не так!

“Я просто буду сидіти тут, щоб більше нічого поганого не сталося”, — сказав Томмі. Але чим довше він сидів, тим гірше він почувався.

Потім Томмі почув неподалік якийсь хрускіт. Він підвів погляд і побачив пана Джонсона, який згрібав листя на своєму подвір’ї. Пан Джонсон жив один у сусідньому будинку.

Томмі зовсім не подобалося грабати листя. Він дивився, як пан Джонсон намагається зібрати листя і скласти його у великий мішок. Але йому це не дуже вдавалося: до мішку потрапляло лише кілька листочків. Листя висипалося знову на землю.

Пану Джонсону не завадила б допомога, — подумав Томмі. Коли тато згрібав листя, Томмі допомагав йому, тримаючи мішок. Одній людині цю роботу виконувати важко.

Чому йому ніхто не допоможе? Томмі замислився.

Потім Томмі дещо збагнув. Він міг допомогти!

Томмі зіскочив зі сходів і підійшов до пана Джонсона. “Я можу потримати вам мішок”.

“Я буду дуже вдячним, — сказав пан Джонсон. — Моя спина вже не згинається так, як раніше”.

Томмі тримав мішок, а потім допоміг наповнити ще один. Після цього він узяв граблі і допоміг зібрати решту листя.

Зображення
alt text

Поки вони працювали разом, пан Джонсон розповідав жарти і смішні історії. Томмі сміявся так, що в нього аж заболів живіт. Невдовзі він почав забувати про те, що пролив свій сніданок, пропустив перерву і забив коліно.

Коли мама покликала його на вечерю, Томмі побачив, що вони вже згребли листя з усього подвір’я. І це було весело!

“Дякую тобі за допомогу!” — сказав пан Джонсон.

“Будь ласка”. Томмі помахав “до побачення”. “Побачимося!”

Томмі зайшов у дім і сів біля тата за обіднім столом.

“Як пройшов твій день?” — запитав його тато.

Томмі широко усміхнувся. “Це був найкращий день!”

Зображення
Історія у PDF-форматі

Ілюстрації Джулії Беречарту

Роздрукувати