“Джулія та землетрус”, Друг, серпень 2024, сс. 4–5.
Джулія та землетрус
Посеред ночі кімната Джулії почала трястися!
Ця історія сталася в Італії.
“Джулія! Марко! Спускайтеся на домашній вечір!” — покликала мама зі сходів.
“Уже йду!” — відгукнулася Джулія!
Вона спустилася вниз. Після молитви Джулія побачила, що батьки винесли рюкзаки, їжу, воду та інші речі.
“А це для чого?” — запитала Джулія.
“Ми робитимемо дещо дуже важливе на нашому домашньому вечорі, — сказав тато. Останнім часом було кілька легких землетрусів. Ми хочемо підготуватися на випадок можливого сильного землетрусу. І тому складемо тривожні валізи”.
Джулія подивилася на свого брата Марка. Вона була стурбована. Вона вже відчувала слабкі поштовхи раніше. Але її лякала думка про сильний землетрус.
Мама взяла Джулію за руку. “Не хвилюйся. Ми зробимо все можливе, щоб підготуватися, і Господь нам допоможе. Перед тим як скласти валізи, почитаймо уривок з Писань”.
Її батьки прочитали їм історію з книги 3 Нефій. Там розповідалося про сильну бурю, пожежі і землетруси перед тим, як Ісус Христос відвідав Американський континент. Люди були налякані і засмучені. Але Ісус сказав, що Він зцілить і заспокоїть тих, хто прийде до Нього.
“Ісус Христос благословив кожну малу дитину, — сказав тато. — Він знає і любить вас обох так само, як Він любив їх”.
Слова з Писань заспокоїли Джулію. Вона вірила, що Небесний Батько втішить її і її сім’ю.
Коли вони склали валізи, мама розповіла, що їм потрібно робити у випадку настання землетрусу. “Треба присісти на відкритому просторі або під міцним столом. Потім закрийте голову і шию руками. Залишайтеся на місці, доки не припиняться поштовхи”.
Джулія спробувала зробити так, як сказала мама. Вона була рада, що вони підготувалися. Якщо станеться землетрус, вони знають, що слід робити.
Через кілька тижнів посеред ночі Джулія відчула, як затрусилася її кімната. Вона сіла в ліжку. Кімната продовжувала здригатися. Це був землетрус!
Спочатку вона злякалася. Але потім вона подивилася на свою Книгу Мормона, яка лежала на тумбочці біля ліжка. Вона подумала про те, як на Американському континенті Ісус Христос пообіцяв втішити людей. Її охопило почуття спокою.
Джулія пам’ятала мамині настанови. Вона забилася під стіл, закривши голову і шию руками. Коли поштовхи припинилися, вона побігла в кімнату батьків.
“Все гаразд?” — запитала мама. Її батьки міцно обійняли Джулію і Марка. Марко також міцно її обійняв.
“Так, все гаразд! Я знала, що мені робити”, — сказала Джулія. Але потім вона побачила сльози на очах свого брата. Він був наляканий, як і вона колись.
Я знаю, що йому допоможе, — подумала вона. Джулія взяла свою Книгу Мормона і відкрила на зображенні Спасителя.
“Дивись-но, Марко! Ісус може втішити нас, навіть коли ми налякані”. Джулія міцно обійняла брата. “Все буде добре”.
Ілюстрації Марини Пессарродони