Голоси молоді

Ділитися і служити

Чинити добро у Гані

Тут, у Гані, ви зануритесь у цікаву культуру, скуштуєте смачну їжу, і, що найважливіше, знайдете хороші дружні стосунки з іншими людьми. Багато моїх друзів є членами Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, і моя найкраща подруга охристилася лише кілька років тому. Їй подобається жартома казати мені: “Чому ти не запросив мене приєднатися до Церкви раніше?” І вона права! Тому тепер я роблю більше, аби приводити людей до церкви, запрошувати їх брати участь у заходах і допомагати їм бачити значення усього цього.

У моєму класі у школі навчаються лише три члени Церкви. Те, у що ми віримо, це наче інший світ для деяких моїх однокласників. Вони часто запитують нас про євангелію, і на деякі їхні запитання важко відповісти. Якщо ми не знаємо відповіді на запитання, ми обговорюємо це разом і прагнемо скерування від наших церковних провідників. Коли ми знаємо відповідь, то розповідаємо нашим однокласникам про те, що, як ми знаємо, є істинним. Я навіть запросив декого з них прийти і подивитися самим, як ми поклоняємося, і їм дуже сподобалися наші причасні збори.

Я також дізнався, що чим більше хорошого ви робите, тим ближче до вас Святий Дух. Я часто допомагаю людям на вулиці, якщо вони несуть щось важке. Недавно я побачив жінку, яка несла поклажу на голові. Я не знав ту жінку і нічого про неї, але я підійшов і запропонував їй допомогу. Вона погодилася, отже я взяв дещо з того, що вона несла.

Коли ми дісталися її домівки, я дізнався, що вона пекарка. Тоді я був без роботи, і мені потрібно було заощадити трохи додаткових коштів. Вона не знала, що мені потрібна була робота. Раптом вона сказала мені, що їй був потрібен хтось, аби допомагати випікати хліб, і вона би платила за це. Вона запропонувала мені конкретні години, які дуже добре вписалися у мій напружений графік. Я думаю, що то була не випадковість, а благословення від Бога за допомогу іншим. Як на мене, то був спосіб, яким Небесний Батько сказав мені: “Мій юначе, я бачу ті добрі справи, що ти робиш!”

Я свідчу, що Ісус Христос — це і мета, і шлях. Нам слід служити Йому і людям навколо нас.

Джошуа M., 17 років, регіон Велика Аккра, Гана

Йому подобається читати і займатися спортом, особливо грати у футбол.

Новорічні благословення в Аргентині

Я запросив подругу на новорічну вечірку, яка проводилася у церкві. Вона не членкиня Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, але має про церкву хороше враження. Коли вона прийшла, то була у стані сп’яніння. У неї почався приступ паніки, і вона розповіла мені про труднощі, через які проходила вона та її сім’я. Я знав, що мав допомогти їй.

Я відвів її до мого батька. Я запитав у нього, чи не дасть він їй благословення священства. Я трохи розповів їй про благословення, і вона сказала, що хотіла б його отримати. Після благословення вона припинила плакати і навіть усміхнулася!

Після цього випадку вона мене трохи розпитувала про священство. Разом з іншим другом ми розповіли їй, як євангелія благословила нас і наші сім’ї.

У мене були хороші відчуття, коли я ділився євангелією з моєю подругою. Як на мене, учень Ісуса Христа намагається бути схожим на Ісуса Христа і робити те, що робив Він, особливо, коли ми помічаємо, що хтось проходить через труднощі.

Хосе Х., 14 років, Буенос-Айрес, Аргентина

Йому подобається грати на піаніно, їздити на велосипеді, готувати їжу, займатися мистецтвом і музикою.

Молитва президентки класу

У холодний січневий день мене попросили служити президенткою класу Товариства молодих жінок. То був мій перший рік у програмі Товариства молодих жінок, і хоча я не чекала, що мене оберуть президенткою класу, я відчула величезну радість. Я усміхнулася і кивнула головою.

Тоді мене попросили помолитися про те, кого вибрати своїми радницями.

Моє щастя швидко переросло у занепокоєння. Я непокоїлася, що виберу не тих людей, або навіть гірше, що я взагалі не зможу прийняти рішення!

Пізніше того вечора я сказала мамі, що хвилююся через те, що не зможу прийняти рішення. Вона сказала мені піти у кімнату, помолитися і прочитати кілька віршів із Книги Мормона.

Я пішла у свою кімнату в тому самому стані занепокоєння. Я помолилася і попросила Небесного Батька допомогти мені прийняти правильне рішення. Потім я відкрила Писання на тому місці, де зупинилася, і прочитала перший побачений мною вірш. Там були такі слова: “І Христос сказав: Якщо ви матимете віру в Мене, то матимете силу робити все, що Я вважаю за доцільне” (Мороній 7:33).

Щойно я прочитала цей вірш, то зрозуміла, що Небесний Батько відповів на мою молитву. Він знав про мене і хотів допомогти мені. Усе, що мені було потрібно, це вірити в Нього, і Він допоможе мені знати, що мені робити.

Я знаю, що Бог знає про нас і Він допоможе нам, якщо ми будемо готові довіряти Йому.

Еммелін К., 14 років, шт. Юта, США

Їй подобається писати, займатися мистецтвом і музикою, особливо писати пісні для піаніно та гітари.