Служіння має позитивний вплив
Амелія не знала, чи відчує свою приналежність у церкві. Але вона дуже рада, що люди зробили кроки їй назустріч.
Фотографії Деніела Скотта
Амелія, молода жінка у Новій Зеландії, сім років не ходила до церкви.
Коли батьки Амелії розлучилися, її сім’я потрапила у складну ситуацію, і вони вирішили припинити відвідувати церкву. “Нас ніхто не підтримував”, — згадує Амелія.
Але однієї неділі, через сім років, мама Амелії вирішила ще раз спробувати піти до церкви. Їй там сподобалося, і вона запропонувала своїм дочкам повернутися до церкви разом з нею. Амелія подумала: “Мені немає чого втрачати”.
“Ми дуже раді, що ти тут”
“Спочатку я трохи нервувалася, — каже Амелія. — У мене були не найкращі асоціації з церквою”.
Але вона вирішила прийняти запрошення матері і не жалкує. “Щойно я увійшла до церкви, як люди почали мені казати: “Я ніколи тебе тут не бачила”, “Вітаю тебе у нашій церкві” і “Ми дуже раді, що ти тут!” — згадує Амелія.
“Ніхто від мене не відмежовувався. Усі були дуже привітні і добрі”.
Але коли Амелія трохи придивилася до людей під час зборів, то почала думати, що вона-таки, мабуть, не є частиною цієї спільноти. “Я не могла не почуватися відокремленою від людей, оскільки почала порівнювати себе з тим, що знали інші діти і кого вони знали”, — каже Амелія. “Багато дітей у моєму приході належать до однієї сім’ї чи були близькими друзями з юного віку, тому, здавалося, що вони були дуже добре знайомі одне з одним”, — каже вона.
Після причасних зборів до Амелії підійшов єпископ і сказав: “Привіт, я єпископ Уоттс. Я б хотів, аби ти з усіма привіталася”. Він відвів її до класу Товариства молодих жінок і представив решті дівчат. “Це було так важливо, оскільки у мене виникла іскра надії, що я можу знайти там коло друзів”, — пояснює Амелія.
І це заохотило її повернутися до церкви наступної неділі.
Урок доброти
Наступного тижня Амелія познайомилася з Індією, дочкою єпископа. Та сказала: “Привіт, я бачила тебе минулого разу. Мене звати Індія. Мені було б дуже приємно познайомитися з тобою ближче”.
Того дня на уроці обговорювалося те, чого Амелія ще не знала. Індія нахилилася і запитала: “Ти це розумієш?” Амелія відповіла: “Ні”. Тому Індія пояснила їй урок.
“Я вже не можу пригадати про що був той урок, але пам’ятаю, як вона помітила, що я потребувала допомоги, — каже Амелія. — Її доброта до мене була моїм найважливішим уроком того дня”.
Індія навчала Амелію всього, що знала про Церкву, і допомагала їй знаходити відповіді на її запитання. Під час тих перших тижнів і місяців вона стала для Амелії наче гідом. “Вона завжди точно знала, що саме слід сказати, — згадує Амелія. — Це було моїм найбільшим духовним переживанням за багато років”.
Коли Амелія намагалася пристосуватися до нових людей, Індія запевнила її, що ніхто не збирався її засуджувати за те, що вона була у Церкві новенькою. “Вона допомогла мені почуватися зручно, хоча я була новенька”, — каже Амелія.
Амелія трохи розповіла Індії про труднощі в її сім’ї і про жорстоку поведінку її батька до того, як її батьки розлучилися. “Індія була першою, кому я змогла довіряти у тому оточенні, — каже Амелія. — Я знаю, що Небесний Батько творить чудеса, оскільки коли б я не поговорила з Індією, вона завжди казала щось корисне. Вона не давала мені поринути у самотність”.
Амелія каже, що Індія запевнила її у здатності повернутися на правильний шлях, якого бажав для неї Небесний Батько. “Не думаю, що змогла би повернутися до церкви без Індії чи єпископа Уоттса”, — каже Амелія.
Індія (зліва) допомогла Амелії відчути, що їй раді у церкві.
Це все про кроки назустріч людям
Дружба Амелії та Індії допомогла Амелії наблизитися до Спасителя. “Коли я повернулася до церкви, я не знала, як будувати стосунки з Ісусом Христом. Індія допомогла мені зрозуміти, що хоча я не могла бачити Спасителя, я все ще могла відчувати Його любов, вплив і чудеса у моєму житті, — пояснює Амелія. — Вона виявляла до мене любов, подібну до Христової. Тепер я хочу бути “Індією” для когось іншого. Я хочу так само мати змогу допомагати комусь, хто потребує моєї допомоги”.
Амелія вважає, що служіння означає щось більше, ніж виконання якогось доручення. Це означає робити кроки назустріч людям. “Це коли ви бачите людину в складній ситуації і замість того, аби чекати, коли вона попросить про допомогу, допомогти їй, — каже Амелія. — Індія та єпископ Уоттс служили мені, коли я непокоїлася, що не маю кола підтримки. Тепер, коли воно є, я дуже рада, що хтось зробив крок назустріч”.
Амелія хоче, щоб інші молоді люди знали, що Небесний Батько та Ісус Христос люблять їх, навіть якщо у них немає відчуття приналежності. “Якщо вам здається, що ви недостатньо хороші або відчуваєте, що не належите до цієї Церкви, пам’ятайте, що це місце також ваше, — каже вона. —
І ви завжди можете повернутися”.