2010–2019
Створення домівки, зосередженої на Христі
Квітня 2011


2:3

Створення домівки, зосередженої на Христі

Ми розуміємо вічну природу сім’ї й віримо в неї. Це розуміння і віра повинні надихати нас робити все, що в наших силах, заради створення домівки, зосередженої на Христі.

Коли я починав своє служіння молодим місіонером в Уругваї та Парагваї, то зрозумів, що одним з найпривабливіших вчень для людей, які хотіли більше дізнатися про Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів, було наше вчення про сім’ю. Дійсно, з часів Відновлення євангелії Ісуса Христа шукачів істини найбільше цікавило вчення про те, що сім’ї можуть бути разом навіки.

Принцип вічних сімей є важливою складовою у великому плані Небесного Батька для Його дітей. Основоположним у цьому плані є розуміння того, що у нас є небесна сім’я, а також і земна сім’я. Апостол Павло навчає нас, що Небесний Батько є батьком наших духів:

“Щоб Бога шукали вони, чи …не знайдуть, …

Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо. … “Навіть рід ми Його!”1

Вчення про нашу належність до нащадків люблячого Небесного Батька є настільки основоположним принципом євангелії Ісуса Христа, що навіть наші діти проголошують цю істину, коли співають пісню Початкового товариства “Я Божеє дитя”. Пам’ятаєте її слова?

Я Божеє дитя,

І з неба я зійшов,

Оселю й батьківську любов

Я на землі знайшов.

За батьками йтиму прямо

Я на вірний шлях.

Ви всьому мене навчіть,

Щоб жив я в небесах2.

Розуміння того, що у нас є небесна сім’я, допомагає нам зрозуміти вічну природу наших земних сімей.Учення і Завіти вчать нас, що сім’я є основоположною в небесному порядку: “І ті самі суспільні стосунки, які існують серед нас тут, існуватимуть серед нас там, вони тільки будуть поєднані з вічною славою”3.

Розуміння вічної природи сім’ї є важливою складовою розуміння плану Небесного Батька для Його дітей. З іншого боку, супротивник хоче зробити все, що в його силах, аби зруйнувати план Небесного Батька. У своїй спробі завдати удару по Божому плану він розв’язав небачену досі війну проти інституту сім’ї. Серед найпотужнішої зброї, яку він використовує в цій війні—егоїзм, жадібність і порнографія.

Наше вічне щастя не є метою Сатани. Він знає, що найлегший спосіб зробити чоловіків і жінок так само нещасними, як він,—це позбавити їх сімейних стосунків, які мають вічний потенціал. Оскільки Сатана розуміє, що справжнє щастя у цьому житті й у вічності знаходиться в сім’ї, він робить усе можливе, аби зруйнувати її.

Алма, пророк давнини, називає Божий план для Його дітей “великим планом щастя”4. Перше Президентство і Кворум Дванадцятьох Апостолів, яких ми підтримуємо як пророків, провидців і одкровителів, запропонували нам таку натхненну пораду стосовно щастя і сімейного життя: “Сім’ю встановлено Богом. Шлюб між чоловіком і жінкою є невід’ємною частиною Його вічного плану. Діти мають право народжуватися в лоні шлюбу і виховуватися батьком і матір’ю, які з цілковитою вірністю шанують шлюбні обітниці. Щастя всімейному житті найпевніше досягають, коли воно засновано на вченнях Господа Ісуса Христа”5.

Це щастя, про яке казав Алма і зовсім нещодавно Перше Президентство і Кворум Дванадцятьох Апостолів, найпевніше можна знайти вдома з сім’єю. Його буде вдосталь, якщо ми робитимемо все, що в наших силах, для встановлення домівки, зосередженої на Христі.

Ми з сестрою Мейнз засвоїли кілька важливих принципів, коли на початку свого шлюбу почали створювати домівку, зосереджену на Христі. Ми почали з виконання поради церковних провідників. Ми збирали своїх дітей разом і щотижня проводили домашні сімейні вечори, а також щодня молилися й вивчали Писання. Це не завжди було легко, зручно, не все вдавалося, однак з часом ці прості зібрання стали дорогоцінною сімейною традицією.

Ми навчилися тому, що наші діти могли не пам’ятати під кінець тижня всього, що вони почули на уроці під час домашнього сімейного вечора, однак вони пам’ятали, що ми його проводили. Ми навчилися тому, що упродовж усього дня вони, можливо, й не пам’ятали всього, що ми читали в Писаннях чи про що молилися, але вони пам’ятали, що ми таки читали Писання і молилися разом. Брати і сестри, встановлення в домі таких целестіальних традицій стане великою силою і захистом для нас і нашої молоді.

Навчання, викладання і застосування принципів євангелії Ісуса Христа у наших домівках допомагає створити таку атмосферу, де зможе перебувати Дух. Завдяки встановленню цих целестіальних традицій у нашому домі ми будемо здатні подолати хибні традиції світу й навчимося ставити на перше місце потреби й клопоти інших людей.

Відповідальність за створення домівки, зосередженої на Христі, лежить як на батьках, так і на дітях. Батьки відповідальні за те, щоб навчати дітей в любові та праведності. Батьки будуть відповідати перед Господом за виконання своїх священних обов’язків. Батьки навчають своїх дітей словами і прикладом. Цей вірш С. С. Міллера під назвою “Відлуння” ілюструє важливість і силу батьківського впливу на дітей:

У притчі Ісуса вівця, не ягня,

Відбилась від стада.

Вона заблукала, залишивши тих

Дев’яносто і дев’ятьох.

І навіщо шукати нам ту вівцю,

Й молитися палко і щиро?

Тому що коли вівця йде не туди,

За нею йдуть слідом ягнята.

Ягнята підуть за вівцею,

Куди б вона не побрела.

Коли вівця схибить,

Невдовзі ягнята підуть її хибним шляхом.

Тому ми палко молимося за овець

Заради блага ягнят.

Бо коли заблукає вівця,

Яку ціну велику

Доведеться платити ягнятам6.

Наслідки, які чекають на батьків, що зводять своїх дітей на манівці, Господь виклав нам в Ученні і Завітах: “І знову, якщо батьки мають дітей у Сіоні … і не вчать їх розуміти вчення про покаяння, віру в Христа, Сина живого Бога, і хрищення й дар Святого Духа рукопокладанням, … гріх буде на головах батьків”7.

Важко переоцінити, як важливо, щоб батьки навчали своїх дітей целестіальних традицій словом і прикладом. Діти також відіграють важливу роль у створенні домівки, зосередженої на Христі. Хочу поділитися з вами коротеньким виступом, з яким нещодавно звернувся Вілл, мій восьмирічний онук, де проілюстровано цей принцип:

“Мені подобається разом з татом їздити верхи й ловити коней за допомого ласо. Мотузку на ласо утворюють пасма, сплетені разом, щоб вона була міцною. Якби ласо складалося з одного пасма, то було б неможливо виконувати всю роботу. Але оскільки є більше одного пасма, ми можемо користуватися мотузкою як завгодно, і вона залишається міцною.

Сім’ї подібні до мотузки. Коли тільки одна людина старанно працює і робить усе правильно, сім’я не буде настільки сильною, як тоді, коли кожний докладає зусилля, допомагаючи один одному.

Я знаю, що коли чиню те, що правильно, то допомагаю своїй сім’ї. Коли я добре ставлюся до своєї сестри Ізабель, нам обом весело і це приносить радість мамі й тату. Якщо мамі щось потрібно робити, я можу допомогти їй, погравшись зі своїм меншим братом Джоєм. Я також можу допомогти своїй сім’ї, з гарним настроєм прибираючи в своїй кімнаті й виконуючи хатню роботу, коли випадає така нагода. Оскільки я найстарша дитина в сім’ї, я знаю, як важливо бути хорошим прикладом. Я можу докладати всіх зусиль, щоб вибирати правду й виконувати заповіді.

Я знаю, що діти можуть допомагати своїм сім’ям бути міцними, як міцна мотузка. Коли кожний докладає всіх зусиль і співпрацює з іншими, сім’ї можуть бути щасливими і сильними”.

Коли батьки головують у сім’ї в любові та праведності й навчають своїх дітей євангелії Ісуса Христа словом і прикладом і коли діти люблять і підтримують своїх батьків шляхом засвоєння та застосування принципів, яких батьки навчають їх, в результаті вони створять домівку, зосереджену на Христі.

Брати і сестри, як члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів ми розуміємо вічну природу сім’ї й віримо в неї. Це розуміння і віра повинні надихати нас робити все, що в наших силах, заради створення домівки, зосередженої на Христі. Я складаю своє свідчення, що коли ми будемо намагатися це робити, то повнішою мірою виявлятимемо любов і служитимемо так, як показав це своїм життям і Викупленням наш Спаситель, Ісус Христос. Завдяки цьому наші домівки можуть дійсно бути часточкою небес на землі. В ім’я Ісуса Христа, амінь.

  1. Дії 17:27–28.

  2. “Я Божеє дитя”, Гімни, № 186.

  3. Учення і Завіти 130:2; див. також Robert D. Hales, “The Eternal Family”, Ensign, Nov. 1996, 64.

  4. Aлма 42:8.

  5. “Сім’я: Проголошення світові”, Ліягона, лист. 2010, с. 129.

  6. C. C. Miller, “The Echo,” in Best-Loved Poems of the LDS People, ed. Jack M. Lyon and others (1996), 312–313.

  7. Учення і Завіти 68:25; курсив додано.