Терпеливість нехай має чин досконалий і майте повну радість!
Коли ми виявляємо терпіння, наша віра збільшується. А коли збільшується наша віра, то збільшується й наша радість.
Два роки тому мій наймолодший брат, Чад, пішов за завісу. Його перехід на той бік залишив пустоту в серці моєї невістки, Стефані, їхніх двох маленьких дітей, Брейдона та Белли, а також решти нашої сімʼї. Ми знайшли втішення у словах старійшини Ніла Л. Андерсена, промовлених за тиждень до смерті Чада на генеральній конференції: “У горнилі земних випробувань терпеливо просуваємося вперед, і Спасителева зцілююча сила принесе нам світло, розуміння, мир і надію” (“Поранені”, Ліягона, лист. 2018, с. 85).
Ми маємо віру в Ісуса Христа; ми знаємо, що знову будемо разом з Чадом, але втрата його фізичної присутності викликає біль. Багато хто втратив своїх близьких. Важко бути терпеливими й очікувати на час, коли ми знову будемо з ними разом.
Упродовж року після його смерті ми відчували, неначе темна хмара нависала над нами. Ми прагнули знайти розраду, вивчаючи Писання, палко молячись і частіше відвідуючи храм. Ось ці слова з гімну передають наші тогочасні почуття: “Світанок палає, і ранок вже сяє, проміння всі хмари нічні проганяє” (“Світанок настає”, Гімни, № 21).
Наша сімʼя вирішила, що 2020 рік буде роком оновлення! Наприкінці 2019 року, коли ми за посібником За Мною йдіть вивчали урок, що стосувався послання Якова у Новому Завіті, тема відкрилася для нас сама собою. У посланні Якова, розділ 1, вірш 2, ми читаємо: “Мої браття, вважайте це повною радістю, коли ви впадаєте в численні бідування” (Переклад Джозефа Сміта, Якова 1:2 [у Путівнику по Писаннях]). У своєму бажанні розпочати новий рік, нову декаду з радістю, ми вирішили, що в 2020 році ми будемо “ма[ти] повну радість!” Ми це відчували так сильно, що на минуле Різдво подарували своїм рідним братам і сестрам футболки, на яких жирним шрифтом було написано: “Майте повну радість!” Справді, 2020 рік мав би бути роком радості й веселості.
Ось ми і в 2020 році, а приніс він глобальну пандемію COVID-19, громадянські заворушення, ще більше природних лих та економічні проблеми. Наш Небесний Батько, можливо, дає нам час, щоб ми поміркували і проаналізували наше розуміння того, що таке терпіння, і наше усвідомлене рішення вибирати радість.
З того часу послання Якова набуло для нас нового сенсу. Далі в Якова, розділ 1, вірші 3 і 4, написано:
“[З]наючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.
А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали”.
Стараючись знайти радість у своїх випробуваннях, ми забули, що саме завдяки терпінню ті випробування йдуть нам на благо.
Цар Веніямин навчав, що слід скинути з себе оболонку тілесної людини і “стати свят[ими] через спокуту Христа Господа, і [стати] як дитина, смиренною, лагідною, покірною, терпеливою, сповненою любові, бажаючою підкорятися усьому” (Мосія 3:19).
У 6-му розділі посібника Проповідуйте Мою євангелію сказано про основні риси Христа, які ми можемо розвинути в собі: “Терпіння---це здатність дочекатися, пережити проблему, протистояння або страждання і при цьому не сердитися, не дратуватися і не тривожитися. Це здатність виконувати волю Бога і прийняти Його розклад. Якщо ви терпеливі, то витримуєте навантаження і здатні спокійно і з надією зустріти лихо” ( Проповідуйте Мою євангелію: Путівник для місіонерського служіння, переглянуте видання [2019], с. 126).
Досконала робота терпіння може бути проілюстрована на житті одного з перших послідовників Христа, Симона Кананіта. Зилоти---це група євреїв, які відстоювали свої національні інтереси й рішуче виступали проти римського панування. Рух зилотів виступав за застосування сили проти римлян, їхніх єврейських прихильників та саддукеїв шляхом захвату продовольства та інших дій для досягнення своєї мети (див. Encyclopedia Britannica, “Zealot”, britannica.com). Симон Кананіт був зилотом (див. Лука 6:15). Уявіть собі Симона, який умовляє Спасителя взяти в руки зброю, очолити войовниче угрупування або вчинити повний безлад у Єрусалимі. Ісус навчав:
“Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони. …
Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть. …
Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть” (Матвій 5:5, 7, 9).
Ймовірно, Симон пристрасно відстоював і захищав погляди зилотів, однак з Писань відомо, що завдяки впливу і прикладу Спасителя він зосередився на іншому. Бути учнем Христа---ось на чому стали зосереджуватися його життєві зусилля.
Якщо ми укладаємо завіти з Богом і дотримуємося їх, Спаситель може допомогти нам “народитися знову; так, народитися від Бога, змінити свій тілесний і занепалий стан на стан праведності, будучи викупленими Богом, стаючи Його синами і дочками” (Мосія 27:25).
З усіх ревних соціальних, релігійних і політичних устремлінь нашого часу, нехай устремління бути учнями Ісуса Христа буде найпомітнішою і найважливішою ознакою нашої приналежності до Його організації. “Бо де скарб твій,—там буде й серце твоє!” (Матвій 6:21). Також не забуваймо, що навіть після того як вірні учні “Божу волю вчини[л]и”, їм була “терпеливість потрібна” (Євреям 10:36).
Як через випробування нашої віри у нас зʼявляється терпеливість, так і через виявлення терпеливості збільшується наша віра. А коли збільшується наша віра, то збільшується й наша радість.
Минулого березня наша друга дочка, Емма, як і багато місіонерів у Церкві, знаходилася в обовʼязковій ізоляції. Багато місіонерів повернулося додому. Багато місіонерів чекали на своє перепризначення. Багато хто не отримав своїх храмових благословень перед тим, як вирушити на місце свого служіння. Дякую вам, старійшини і сестри. Ми любимо вас.
У ті перші кілька тижнів Емма та її напарниця в Нідерландах емоційно страждали---у багатьох випадках аж до сліз. Оскільки спілкування з людьми і час перебування на вулиці були обмежені, Емма стала більше покладатися на Бога. Ми молилися з нею онлайн і запитували, як можемо допомогти. Вона попросила звʼязатися з друзями, яких вона навчала онлайн!
Наша сімʼя почала звʼязуватися онлайн з Емминими друзями в Нідерландах---з кожним індивідуально. Ми запросили їх приєднатися до нас онлайн у щотижневому навчанні для всієї сімʼї за програмою За Мною йдіть. Флора, Лаура, Ренске, Фрік, Бенджамін, Стел і Мухаммед---усі стали нашими друзями. Кілька наших друзів з Нідерландів увійшли “через тісні ворота” (3 Нефій 14:13). Іншим показано “тісноту путі і вузькість воріт, якими ми маємо увійти” (2 Нефій 31:9). Вони---наші брати і сестри у Христі. Кожний тиждень ми “ма[ємо] повну радість”, працюючи разом над своїм просуванням шляхом завітів.
“Терпеливість нехай має чин досконалий” (Якова 1:4), коли протягом якогось періоду нам неможливо зустрічатися разом всією своєю приходською сімʼєю. Але ми маємо радість, бо віра наших сімей збільшується завдяки можливості підтримувати звʼязки одне з одним за допомогою новітніх технологій та вивченню Книги Мормона за посібником За Мною йдіть.
Президент Рассел М. Нельсон пообіцяв: “Ваші невпинні зусилля у цьому—навіть у ті моменти, коли ви відчуваєте, що ви не дуже успішні—змінять ваше життя, життя вашої сім’ї і світу” (“Вперед з вірою”, Ліягона, трав. 2020, с. 114).
Храм, місце, де ми укладаємо священні завіти з Богом,---тимчасово зачинений. Домівка, місце, де ми дотримуємося завітів з Богом,---відкрита! Вдома у нас є можливість більше дізнаватися про виняткову красу храмових завітів і роздумувати над ними. Навіть не маючи можливості увійти в те священне фізичне місце, наші “серця … радітимуть благословенням, які буде пролито” (Учення і Завіти 110:9).
Багато хто втратив роботу, інші втратили можливості. Однак ми радіємо разом з Президентом Нельсоном, який недавно сказав: “Добровільні пожертвування від посту наших членів Церкви навіть збільшились, так само як і добровільні внески в наші гуманітарні фонди. … Разом ми переживемо цей важкий час. Господь буде благословляти вас, якщо ви будете продовжувати благословляти інших” (сторінка Рассела М. Нельсона у фейсбуці, допис від 16 серпня 2020 р., facebook.com/russell.m.nelson).
“Заспокойтесь”---таке повеління від Господа, не лякайтесь (Матвій 14:27).
Іноді ми стаємо нетерпеливими, думаючи, що “все робимо правильно”, а бажаних благословень все ще не отримуємо. Енох ходив з Богом протягом 365 років до того, як він та його народ були перетворені. Триста шістдесят пʼять років у стараннях робити все правильно---і тільки потім це сталося! (Див. Учення і Завіти 107:49).
Мій брат Чад пішов з життя всього через кілька місяців після нашого звільнення від головування над Огденською місією в Юті. Дивовижним було те, що, поки ми жили у Південній Кароліні, з усіх 417 місій, в які нас могло бути призначено у 2015 році, нас було призначено в ту, що в північній Юті. Від дому місії до дому Чада було 30 хвилин їзди. У Чада діагностували рак після того, як ми отримали своє місіонерське призначення. Навіть у найскладніших ситуаціях ми знали, що наш Небесний Батько памʼятає про нас і допомагає нам знайти радість.
Я свідчу про викупительну, освячуючу, упокорюючу силу Спасителя Ісуса Христа, яка дає радість. Я свідчу, що коли ми молимося нашому Небесному Батьку в імʼя Ісуса, Він відповість нам. Я свідчу, що коли ми чуємо, слухаємо голос Господа та Його живого пророка, Президента Рассела М. Нельсона, і прислухаємося до цього голосу, тоді наша “терпеливість … ма[тиме] чин досконалий”, а ми “ма[тимемо] повну радість! В ім’я Ісуса Христа, амінь.