Чинити справедливо, любити милосердя і ходити сумирно з Богом
Чинити справедливо означає шанувати. Ми шануємо Бога, якщо смиренно ходимо з Ним. Ми шануємо інших людей, якщо любимо милосердя.
Будучи послідовниками Ісуса Христа і святими останніх днів, ми намагаємося, і нас до цього заохочують, діяти краще і бути кращими 1 . Можливо ви, як і я, вже запитували себе: “Чи достатньо я роблю?” “Що ще слід було б зробити” або: “Як я, така недосконала людина, можу удостоїтися того, щоб “жити з Богом у стані нескінченного щастя” 2 .
Старозавітний пророк Михей поставив запитання таким чином: “З чим піду перед Господа? Схилюсь перед Богом Високости?” 3 Михей не без сарказму розмірковував над тим, чи зможуть навіть дуже щедрі жертвоприношення бути платою за гріх. Ось що він казав: “Чи Господь уподобає тисячі баранів, десятитисячки потоків оливи? Чи дам … свого первенця … за гріх моєї душі?” 4
Відповідь заперечна. Недостатньо лише хороших справ. Спасіння не заслуговується 5 . Навіть найщедріші жертвоприношення, які, як знав Михей, були неможливими, не можуть викупити найменший гріх. Якщо ми покладаємося лише на власні сили, тоді марними є наші сподівання повернутися і жити з Богом 6 .
Без благословень, які нам посилають Небесний Батько та Ісус Христос, ми ніколи не можемо зробити достатньо або стати самодостатніми. Втім хороша новина полягає в тому, що завдяки Ісусу Христу і через Нього ми можемо стати самодостатніми 7 . Завдяки смерті й Воскресінню Ісуса Христа всіх людей буде спасенно Божою благодаттю від фізичної смерті 8 . І якщо ми звернемося своїм серцем до Бога, тоді спасіння від духовної смерті досяжне кожній людині “завдяки Спокуті [Ісуса] Христа … через послушність законам і обрядам євангелії” 9 . Ми можемо бути викуплені від гріха, щоб постати чистими перед Богом. Як казав Михей: “[Бог] тобі вияв[ить], о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь,--- нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно” 10 .
Настанова Михея, у якій ідеться про те, як нам повернутися серцем до Бога і стати гідними спасіння, містить три взаємопов’язані складові. Чинити правосуддя означає своїми вчинками шанувати Бога й інших людей. Ми шануємо Бога, якщо смиренно ходимо з Ним. Ми шануємо інших людей, якщо любимо милосердя. Отже, чинячи правосуддя, ми на ділі застосовуємо першу і другу великі заповіді: “Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою … і [л]юби свого ближнього, як самого себе” 11 .
Чинити правосуддя й сумирно ходити з Богом---це свідомо відвертати руку від кривди, дотримуватися Його уставів і бути щиро віруючими 12 . Справедлива людина гріх оминає, а до Бога прямує, укладає з Ним завіти і вірно їх дотримується. Справедлива людина приймає рішення дотримуватися Божих заповідей, кається, коли робить помилку, і не зупиняється на досягнутому.
Коли воскреслий Христос приходив до нефійців, Він пояснював, що закон Мойсея було замінено вищим законом. Він навчав їх, що більше не потрібно “приносити … жертв[и] і … всеспалення[]”, але приносити в жертву “скрушене серце і упокорений дух”. Він також пообіцяв: “І той, хто прийде до Мене із скрушеним серцем і упокореним духом, того Я хрищу вогнем і Святим Духом” 13 . Коли після хрищення ми отримуємо дар Святого Духа, Він може супроводжувати нас постійно і навчати всього, що нам слід робити 14 , зокрема того, як сумирно ходити з Богом.
Жертва Ісуса Христа за гріх та ради спасіння від духовної смерті доступні всім, хто має таке скрушене серце й упокорений дух 15 . Скрушене серце й упокорений дух спонукають нас з радістю каятися і намагатися ставати більше схожими на Небесного Батька та Ісуса Христа. Якщо ми так робимо, то отримуємо Спасителеву силу очищуватися, зцілюватися і зміцнюватися. Ми не лише чинимо правосуддя й сумирно ходимо з Богом, але також навчаємося любити милосердя так, як Небесний Батько та Ісус Христос.
Бог втішається милосердям і буде задоволений тим, що його виявляють. Ось що каже Михей: “Хто Бог інший, як Ти, що прощає провину, … над нами … змилується” і “кине[] у морську глибочінь усі наші гріхи” 16 . Щоб мати любов до милосердя, яку має Бог, необхідно бути праведними у своїх вчинках по відношенню до інших людей і не ставитися до них зневажливо.
Про те, як важливо добре ставитися до інших людей, розповідається у бувальщині про Гіллеля старшого, юдейського вчителя закону, який жив у першому столітті до Різдва Христового. Один з учнів Гіллеля був у розпачі від того, якою складною є Тора---п’ять книг Мойсея, у яких міститься 613 заповідей, та писання рабинів, які їх пояснюють. Учень звернувся до Гіллеля з проханням пояснити Тору лише за час, протягом якого той зможе встояти на одній нозі. Гіллель, можливо, не дуже добре тримав рівновагу, однак прийняв виклик. Він процитував уривок з книги Левит: “Не будеш мститися, і не будеш ненавидіти синів свого народу. І будеш любити ближнього свого, як самого себе!” 17 Потім Гіллель завершив: “Те, що є ненависним для тебе, не чини своєму ближньому. У цьому вся Тора; решта є лише поясненням. Іди і навчайся” 18 .
Якщо ми завжди шанобливо ставимося до інших, то ми любимо милосердя. Ось яку розмову я випадково почув кілька десятиліть тому у відділенні невідкладної допомоги лікарні Джона Гопкінса в Балтиморі, шт. Мериленд, Сполучені Штати. Пацієнт, пан Джексон, був дуже чемним, приємним чоловіком, якого добре знали співробітники лікарні. Він потрапляв до цієї лікарні вже багато разів, лікуючись від хвороб, пов’язаних із надмірним вживанням алкоголю. Цього разу пан Джексон знову потрапив до лікарні із симптомами запалення підшлункової залози, спричиненого вживанням алкоголю.
У кінці зміни лікар Кохен, працьовитий і шанований лікар, оглянув пана Джексона і визначив, що його необхідно госпіталізувати. Лікар Кохен доручив лікарю Джоунс, терапевту, ще одному лікарю на зміні, прийняти пана Джексона і бути його лікарем-куратором.
Лікар Джоунс відвідувала престижний медичний університет і щойно почала навчання в інтернатурі. Через напружене навчання вона часто недосипала, що також вплинуло на негативну реакцію лікаря Джоунс. Оскільки в неї то був уже п’ятий пацієнт за ніч, вона вголос поскаржилася лікарю Кохену. Їй здавалося несправедливим присвячувати так багато годин лікуванню пана Джексона, особливо з огляду на те, що причиною його скрутного становища був він сам.
Свою виразну відповідь лікар Кохен промовив майже пошепки. Він сказав: “Лікарю Джоунс, ви стали лікарем, щоб піклуватися про людей і робити все можливе, аби вилікувати їх. Ви стали лікарем не для того, щоб їх судити. Якщо ви не розумієте різниці, тоді у вас немає права навчатися у цьому закладі”. Після цього зауваження лікар Джоунс старанно піклувалася про пана Джексона під час його перебування у лікарні.
Пан Джексон давно вже помер. Лікар Джоунс, як і лікар Кохен, стали видатними лікарями. Але у важливий момент підготовки лікаря Джоунс їй потрібно було нагадати про те, що слід чинити правосуддя, любити милосердя і піклуватися про пана Джексона, не засуджуючи його 19 .
Упродовж років те нагадування мені дуже допомагало. Любити милосердя означає ось що: ми не лише любимо милосердя, яке до нас виявляє Бог; ми радіємо тому, що Бог виявляє таке саме милосердя до інших людей. І ми наслідуємо Його приклад. “Всі є однаковими для Бога” 20 і всі ми потребуємо духовного лікування, щоб отримати допомогу та зцілення. Господь сказав: “Ви не будете поважати одну плоть більше за іншу, бо одна людина не буде думати, що вона вище за іншу” 21 .
Ісус Христос власним прикладом показав, що означає чинити правосуддя і любити милосердя. Він постійно спілкувався з грішниками, шанобливо, з повагою ставився до них. Він навчав про те, яку радість приносить дотримання Божих заповідей, і намагався підтримувати, а не засуджувати людей, які потрапили у скруту. Однак він засуджував тих, хто звинувачував Його у служінні людям, яких вважали недостойними 22 . Така самовпевненість у своїй праведності ображала його, та й зараз ображає 23 .
Аби бути подібною до Христа, людина чинить справедливо, ставиться шанобливо не лише до Бога, але й до інших людей. Справедлива людина виявляє повагу словами і вчинками та розуміє, що відмінності у зовнішньому вигляді або віруваннях не заважають вияву щирої доброти і дружби. Люди, які чинять справедливо, “не мати[муть] бажання образити один одного, але жити[муть] мирно” 24 між собою.
Людина, подібна до Христа, любить милосердя. Люди, які люблять милосердя, не засуджують; вони виявляють співчуття іншим, особливо тим, кому пощастило менше; вони люб’язні, добрі та шанобливі. Ці люди ставляться до кожного з любов’ю та розумінням, не зважаючи на такі ознаки, як раса, стать, релігійні уподобання, сексуальна орієнтація, соціальний та економічний статус і племенні, кланові або національні відмінності. Христова любов вища за все це.
Аби бути подібною до Христа, людина обирає Бога 25 , ходить з Ним сумирно, прагне задовольнити Його і дотримується завітів, укладених з Ним. Люди, які ходять сумирно з Богом, пам’ятають, що зробили для них Небесний Батько та Ісус Христос.
Чи достатньо я роблю? Що ще мені слід зробити? Кроки, які ми робимо, щоб відповісти на ці запитання, є ключовими для нашого щастя у цьому житті та у вічностях. Спаситель не хоче, щоб ми ставилися до спасіння, як до чогось належного. Навіть після укладання священних завітів ми можемо “відпасти від благодаті і відійти від живого Бога”. Тож нам належить “зверта[ти] увагу і молит[и]ся завжди, щоб не впасти у спокусу” 26 .
У той же час наш Небесний Батько та Ісус Христос не хочуть, аби під час нашого земного життя ми не знали, що робити через постійну невпевненість, і сумнівалися, чи робимо достатньо для нашого спасіння і піднесення. Безсумнівно, Вони не хочуть, щоб нас мучили помилки, в яких ми покаялися, вважаючи їх ранами, які ніколи не загояться 27 , або щоб ми надмірно хвилювалися через те, що можемо знову спіткнутися.
Ми можемо оцінити свій розвиток. Ми можемо знати, що “життєвий шлях, яким ми йдемо, узгоджується з Божою волею” 28 , якщо ми чинимо правосуддя, любимо милосердя і сумирно ходимо з Богом. Ми набуваємо якостей Небесного Батька та Ісуса Христа, і ми любимо одне одного.
Якщо ви все це робите, то йтимете шляхом завітів і будете гідні того, щоб “жити з Богом у стані нескінченного щастя” 29 . Ваші душі будуть сповнені славою Бога і світлом нескінченного життя 30 . Вас буде переповнювати незбагненна радість 31 . Я свідчу, що Бог живий, що Ісус є Христос, наш Спаситель і Викупитель, і що Він з любов’ю та радістю виявляє Свою милість усім людям. Як це може не подобатися? В ім’я Ісуса Христа, амінь.