Вимкни й розкажи
“Будь вірним і не піддавайся ніякій спокусі” (УЗ 9:13).
Коннор сів за сімейний комп’ютер і надрукув адресу веб-сайту, яку йому дав друг. “Тобі треба на це подивитися!”—сказав він.
Але як тільки з’явився веб-сайт, Коннор відчув жах. Він швидко спробував закрити сторінку, але чим більше він клацав, тим більше поганих зображень виникало. У паніці Коннор натиснув кнопку, яка вимикає комп’ютер, і побіг у свою спальню.
Коннору було неприємно, що він бачив усі ті зображення. З того часу як він охристився місяць тому, він відчував особливий спокій Святого Духа. Але після того як Коннор побачив ті зображення, він уже на відчував ніякого спокою. Він відчував провину і боявся, що хтось дізнається, що він побачив.
Коннор був дуже тихим під час вечері. Він намагався слухати, про що сім’я говорить за столом, але ті зображення, які він побачив, постійно виникали перед очима. Неприємне відчуття в животі не минало.
Коли Коннор молився того вечора, то розповів Небесному Батькові про зображення, які бачив. Він сказав, що жалкує про це і більше їх не дивитиметься. Після молитви йому стало спокійніше, але виникло також відчуття, що слід поговорити з мамою. В дійсності Коннору не хотілося говорити їй про те, що сталося. А якщо вона розсердиться чи засмутиться?
Врешті-решт Коннор вирішив поговорити з нею. Він пішов до маминої кімнати й сів на ліжко, де вона читала.
“Мамо, можна з тобою поговорити?”—запитав він.
“Так, любий,—сказала мама.— Що у тебе?”
Він випалив усе відразу. Він розповів про те, що сказав друг і про те, що побачив на веб-сайті. Мама уважно подивилася на нього, але вигляд у неї не був сердитий.
“Я не знав, що робити,—сказав Коннор.— Тож я просто вимкнув комп’ютер і втік. Мені шкода, мамо. Я не повинен був друкувати ту адресу відразу, але я не знав, що це щось погане”.
Мама обійняла Коннора. “Конноре, мені шкода, що ти бачив ті зображення,—сказала вона.— Деякі люди намагаються обманом змусити дітей дивитися погані речі. Але ти вчинив правильно. Коли ти бачиш погані зображення в комп’ютері, тобі потрібно “вимкнути і сказати”. Це означає, натиснути на кнопку, яка вимикає комп’ютер, і потім відразу ж прийти до мене і розповісти. Ти вчинив абсолютно правильно”.
Коннор відчув величезне полегшення!
“Конноре, я хочу, щоб ти знав, що це не твоя вина,—сказала мама.— Це була помилка, і тобі не слід почувати себе винним через те, що сталося”.
“Але мамо! Якщо я зробив усе правильно, чому в мене було таке погане відчуття?”
“Святий Дух дає нам знати про небезпеку,—пояснила мама.— Те відчуття, яке виникло в тобі, було від Святого Духа, Який сказав тобі йти геть. Я встановлю фільтр у нашому комп’ютері, який заблокує погані сайти, але іноді погані речі все одно можуть просочуватися. Тому, якщо знову виникне щось подібне, ти знаєш, що робити, правда?”
“Вимкнути комп’ютер і сказати тобі”—відповів Коннор.
“Точно”,—сказала мама.
Перш ніж Коннор ліг спати, він помолився й подякував Небесному Батькові за полегшення, яке його сповнило. Коли він молився, то відчував спокій, який приносить Святий Дух. Він знав, що все буде добре.
Ілюстрації Брайана Біча