Справжній шлях до щастя

Старійшина Квентін Л. Кук

З Кворуму Дванадцятьох Апостолів

З виступу, проголошеного в Університеті Бригама Янга—Гаваї 10 квітня 2010 року. Повний текст англійською мовою можна знайти на сайті http://devotional.byuh.edu/node/416.

Я молюся, щоб, ідучи справжнім шляхом, який веде до щастя в наших сім’ях і професійній діяльності, ми застосовували свої знання та вплив, аби поширювати серед людей в усьому світі більше праведності, миру, розуміння й свободи.

Упродовж століть люди гаряче обговорюють рецепт “щасливого життя”. Коли апостол Павло був в Афінах на Марсовому полі, то сперечався з “філософ[ами] епікуреїв та стоїків” (Дії 17:18). Стоїки вважали, що найвищим благом є чеснотність, а епікурейці—задоволення. Багато стоїків стали пихатими і своєю філософією “прикривали… амбіції й злочестивість”. Велика кількість епікурейців стали гедоністами і взяли за гасло фразу: “Давайте їсти і пити, бо завтра ми помремо”¹.

Багато людей в академічному світі вже довгий час вважають Аристотелеве “інтелектуальне світоспоглядання” за взірець “щасливого життя”. Оглядач з New York Times Book Review стверджує, що сучасні філософи “дійшли висновку, що немає жодного правильного балансу між складовими, які утворюють “щасливе життя людини”².

Стаття в New York Times заявляє: “Щастя в подружньому житті є важливішим за будь-що інше, коли йдеться про особисте благополуччя”. Автор закликав своїх колег присвячувати менше часу “підготовці студентів до кар’єри” і більше часу “готувати їх до прийняття соціальних рішень”³.

Коли я читав це твердження, то розмірковував над словами пророка Джозефа Сміта: “Щастя є метою й задумом нашого існування і буде вінцем його, якщо ми простуватимемо стежкою, що веде до нього; а стежка ця—доброчесність, праведність, вірність, святість і дотримання всіх заповідей Божих”⁴.

З огляду на висловлювання в New York Times стосовно шлюбу і оптимістичну заяву пророка, я впевнений, що ми можемо мати те щастя, яке бажаємо ми і яке Бог бажає для нас. А що ми маємо робити, аби отримати його?

Будьте вдячні за свій спадок

Завжди будьте вдячні за свої благословення, особливо за свій спадок. Якщо Господь благословив нас порядними батьками, ми маємо бути вдячні. Ми завжди будемо в боргу за свій спадок.

Старе китайське прислів’я каже: “Коли п’єш воду, не забувай про джерело, з якого вона витікає”. З Писань ми знаємо, що повинні шанувати своїх батьків. У Приповістях написано: “Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї” (Приповісті 6:20). Великий німецький філософ Гете сказав про це такими словами:

Все, що отримав від батька у спадок,

Знову здобудь, щоб зробити своїм!⁵

Зрозуміло, що ми повинні бути вдячні нашим батькам і робити все хороше для того, аби здобути те, чим вони мріяли нас обдарувати.

Прийміть рішення присвятити себе сім’ї

По-друге, присвятіть себе вічному інституту сім’ї, що є основою щастя. Багато людей у світі вирішують не одружуватися або не поспішають з укладанням шлюбу. Сім’я—це вічний інститут, встановлений Богом ще до закладин світу. Більшість людей одружиться й Бог благословить їх дітьми. Немає більшого благословення у цьому житті, ніж мати дітей. В деяких з найзворушливіших уривках з Писань ідеться про величезне значення, яке мають діти у плані нашого Небесного Батька. Вони—дійсно “спадщина Господня” (Псалми 127:3).

Коли мені було трохи більше 20-ти років, Президент Девід О. Мак-Кей (1873–1970) звернувся з пророчим посланням про шлюб і дітей. Йому було 95 років, і то був останній рік його життя. Він навчав, що чиста любов між чоловіком і жінкою “належить до найблагороднішого, що є на землі, а народження і виховання дітей—це найвищий з усіх людських обов’язків”⁶.

Потім Президент Мак-Кей поділився занепокоєнням щодо зростаючого потурання розлученням. У 1969 році Каліфорнія стала першим штатом у Сполучених Штатах, де було дозволено так зване “розлучення без наявності провини”. До того часу для припинення шлюбу була необхідна причина, наприклад, невірність чи інші критичні обставини. Було зрозуміло, що Президент Мак-Кей відчував занепокоєння, оскільки інститут шлюбу був під загрозою. Він сказав: “Підвищення показника розлучень у Сполучених Штатах в наш час ставить під загрозу велич цієї нації”⁷.

Зараз, дивлячись на те, чого навчав Президент Мак-Кей, зрозуміло, що його слова були дійсно пророчими. Нинішній головний редактор U.S. News and World Report зробив хронологію подій і наслідків, які відбулися з того часу. Він пише, що “з 1960 року показник розлучень виріс удвічі”, а кількість дітей, народжених поза шлюбом, “зросла з 5 відсотків у 1960 році до приблизно 35 відсотків у наш час”. Він пояснює, що це має негативні результати і наслідки для дітей. Він чітко проголошує, що “стабільна сім’я, яка складається з двох біологічних батьків, …є ідеальним середовищем для розвитку характеру, виховання дітей, прищеплення цінностей і планування майбутнього дитини”⁸.

Стаття в New York Times завершується словами: “Сучасні суспільства … в першу чергу переймаються матеріальними проблемами і відчувають величезний страх перед моральними й соціальними проблемами”⁹. Хіба не саме це пророкував Президент Мак-Кей?

Дозвольте запевнити вас, що величезна кількість шлюбів, укладених вірними членами Церкви, є успішними і щасливими. Ті, хто ще не в шлюбі, мають іти вперед з вірою та впевненістю до головної мети—шлюбу і сім’ї. Я б порадив вам знайти праведного супутника життя, від якого ви в захопленні і який стане вам найкращим другом. Я запевняю, що радість, любов і повноцінне життя, які ви матимете в люблячих, праведних сім’ях, принесуть вам найбільше щастя, якого тільки можна досягнути. Це щастя є основою успішного суспільства. Ті, хто є праведним і не зміг досягнути цієї мети, удостоєні всіх благословень, які Небесний Батько має для Своїх дітей.

Робіть добрі справи

Третє, робіть добрі справи у світі й будьте великою силою заради добра. Нелегко дотримуватися настанови, яка міститься в Писаннях: жити у світі, але бути не від світу (див. Іван 17). Президент Джозеф Філдінг Сміт (1876–1972), будучи членом Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, що, хоча ми і в світі, “ми не від світу в тому сенсі, що нам слід уникати …злочестивих традицій, …мод, …необдуманої поведінки, хибних учень і теорій”¹⁰. Крім того, ваш внесок у тому місці, де ви живете, також нерозривно пов’язаний з вашим завданням бути прикладом, ділитися євангелією й жити відповідно до істин, яких вас навчено батьками і пророками.

Щоб досягти вищезгаданого, у вас буде бажання і потреба робити добрі справи у світі. Ми маємо пройти перевірку й випробування і бути гідними величнішого царства. Як навчав Президент Томас С. Монсон: “Рішення визначають долю”¹¹.

Це життя не є легким. Воно таким і не планувалося. Однак ми знаємо, що Господь зробить так, аби наші випробування благословили нас і спрацювали нам на благо. Він дасть нам силу непохитно стояти, коли виникне спротив. Праведність сама по собі є винагородою, а Писання обіцяють нам, що винагородою за праведність є “мир у цьому світі і вічне життя у тому світі, що прийде” (УЗ 59:23). Я раджу вам робити добро для світу.

Живіть відповідно до своїх норм і розповідайте про них іншим

Четверте, живіть відповідно до своїх норм і розповідайте про них людям, з якими спілкуєтеся. На багатьох з вас чекають труднощі, коли ви шукатимете роботу. Вам необхідно бути мудрими. Я рекомендую вам повідомляти вашим потенційним роботодавцям про ваші високі етичні й моральні норми, у тому числі про відданість своїй сім’ї.

Я зрозумів, як це важливо на початку своєї кар’єри. По закінченні освіти на юридичному факультеті Стенфордського університету я шукав роботу в одній юридичній фірмі. У фірмі не було жодного члена Церкви, але на неї працювали юристи з сильним характером і великими здібностями. Увесь ранок проводилися інтерв’ю, а після цього старший партнер з двома іншими партнерами запросили мене на обід. Старший партнер запитав, чи буду я пити аперитив, а пізніше запропонував мені вина. В обох випадках я відмовився. Під час другої пропозиції я пояснив йому, що є активним святим останніх днів і не вживаю алкогольні напої.

Мене взяли на роботу в ту фірму, а через кілька місяців старший партнер розповів мені, що запропонував алкоголь заради перевірки. Він зрозумів з мого резюме, що я святий останніх днів і служив на місії. Він вирішив, що візьме мене на роботу, якщо я вірний вченням своєї церкви. Для нього це було важливим питанням сили характеру і цілісності.

Проживаючи у Сан-Франциско, шт. Каліфорнія, США, я знав кількох членів Церкви, які приховували від співробітників, що вони є святими останніх днів. Вони постійно потрапляли в неоднозначні ситуації, яких можна було б уникнути, якби вони відкрито заявили про свої вірування.

Будьте світлом

І останнє, будьте світлом для людей там, де ви живете. Коли в середині 1960-х років ми з дружиною тільки починали подружнє життя в районі Сан-Франциско Бей, там жило відносно мало святих останніх днів. Крім того, район Сан-Франциско Бей став місцем збирання наркоманів і людей аморальної й негідної поведінки. В той час один занепокоєний президент колу звернувся до провідників Церкви з питанням, чи слід провідникам заохочувати членів Церкви залишатися в районі Сан-Фрациско Бей.

Старійшина Гарольд Б. Лі (1899–1973), у той час старший член Кворуму Дванадцятьох Апостолів, отримав доручення дати роз’яснення з приводу цього питання. Він зустрівся з групою провідників священства і сказав їм, що Господь не надихнув би на спорудження храму в нашому регіоні лише для того, щоб члени Церкви поїхали звідти. Його порада була такою:

Створити Сіон у нашому серці й у домівці.
Бути світлом для людей, серед яких ми живемо.
Зосередитися на обрядах і принципах, яких навчають у храмі.

Якщо в наш час ми будемо виконувати пораду Президента Лі, то з успіхом будемо у світі, але не від світу. Однак кожен з нас має визначити для себе таке: рівнятися на світ чи зосередитися на храмі.

Упродовж життя перед нами поставатиме багато мирських випробувань. Одне з тих випробувань полягає ось у чому: ми зрозуміємо, що Церкву та її вчення не розуміють, а іноді й неправильно тлумачать. Кілька років тому старійшина М. Рассел Баллард, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, закликав членів Церкви зробити все, щоб світ почув, як вони відстоюють віру й виправляють неправдиву інформацію. Він вказував, що особливо важливо, аби ми користувалися “новими засобами інформації”, доступними через Інтернет¹². У світі, в якому є велика кількість засобів комунікації і члени Церкви живуть по всій земній кулі, існує потреба в тому, щоб святі останніх днів висловлювали своє ставлення і чинили опір безвідповідальним і неточним висловлюванням стосовно Церкви, якщо таке трапляється. Ми вдячні за події, які відбулися з часу опублікування статті старійшини Балларда, і повторюємо його заклик.

Я впевнений, що ми можемо здобути те щастя, якого бажаємо і якого бажає для нас Бог. Я молюся, щоб, ідучи справжнім шляхом, який веде до щастя в наших сім’ях і професійній діяльності, ми застосовували свої знання та вплив, аби поширювати серед людей в усьому світі більше праведності, миру, розуміння й свободи.

Фотоілюстрації Роберта Кейсі, УЕЛДЕНА С. АНДЕРСЕНА І ДЖОНА ЛЮКА