Навчити людину рибалити
Коли 16-річний Езра з Самоа потребував допомоги, він звернувся до джерела, про яке навчав його Батько: до свого Небесного Батька.
Езра перестав веслувати, зупинив своє маленьке каное, спостерігаючи, як сонце сідає в Тихий океан з протилежного боку бухти. Роками він рибалив у цих водах разом з батьком, але сьогодні він ледве бачив знайомий пейзаж через сльози, що навернулися на очі.
Сьогодні він був один.
У той час як каное спокійно погойдувалося на воді, хлопець почув слова, які батько йому часто казав: “Будь уважним, Езро. Колись мене не стане, і тобі треба буде знати, як утримувати сім’ю”.
Сьогоднішній день був тим днем, про який застерігав його батько і до якого намагався підготувати. Але він настав так швидко. Езрі лише 16 років, і він ще не готовий.
Відповідальність
Езра обожнював свого батька. Упродовж років він з нетерпінням чекав, допоки батько сказав, що семирічний Езра вже достатньо дорослий, щоб допомагати йому встановлювати і перевіряти рибальські сіті.
Рибальство не приносить великого заробітку, але цих грошей достатньо, щоб прогодувати Езру, його п’ятьох сестер і матір, підтримувати найстаршу сестру, яка служить на місії в Сполучених Штатах і допомагати сусідам. Езра навіть почав заощаджувати гроші на власну місію.
А тепер батька немає. Його смерть була несподіваною і розбила серце Езри. З втратою батька він втратив героя, єпископа, наставника.
Але на додачу до болю в серці прийшло усвідомлення: раптом настав час виконувати відповідальність, до якої батько намагався його підготувати. Тепер Езрі доведеться утримувати сім’ю.
Молитва
У перший тиждень після смерті батька Езра не міг навіть думати про те, щоб іти рибалити. Його душевна рана була надто свіжою. Думка про те, щоб взяти каное батька, користуватися батьковими сітями і виконувати роботу без нього, здавалася йому нестерпною.
Наступного тижня він знав, що заради сім’ї йому необхідно іти в море, однак цей тягар здавався йому непідйомним. Хоча Езра дуже хотів бути схожим на свого батька, однак розумів як ніколи, наскільки він далекий від цієї цілі.
“Мені здавалося, що все безнадійно,—каже він.—Мені було важко вперше йти слідами батька. Коли я вийшов у море на каное, то відчував його відсутність. Мені пригадалися ті слова, що казав батько, і я відчув тягар відповідальності за свою сім’ю”.
Зупинившись на мілководді Тихого океану, хлопець звернувся до єдиної Особи, Яка могла йому допомогти—до Того, Кому навчив довіряти його батько.
“Покажи мені, де рибалив мій батько,—молився Езра.—Допоможи виконати бажання мого батька”.
Відповідь
Після молитви в надвечірній тиші Езра відчув, як щось змінилося. Він відчув, як щось його веде до того місця, де рибалив батько, і коли було необхідно, він згадував усе, чого навчав батько.
“Після тієї молитви я відчув додаткову силу,—каже він.—Я знав, що Небесний Батько допоможе мені”.
Так само, як Спаситель показав апостолам давнини, куди закидати сіті, таку ж допомогу отримав і Езра. “Того дня я впіймав багато риби”,—каже він.
Як Батько, як Син
Хоча Езра й сумнівався, що зможе робити те, що робив батько, однак зрозумів, що може робити більше, ніж думав.
“Тоді сталася велика зміна в моєму житті. Вона вплинула на те, як я думаю, бачу світ і виконую роботу,—каже Езра.—Я зрозумів, що можу робити те, що робив мій батько”.
Езра став більше подібним до батька, ніж він сподівався. Він ішов слідами батька як рибалка і як учитель.
Коли наступного тижня Езра пішов рибалити, його друг Фету запитав, чи може він також вийти в море разом з ним і повчитися у нього. Езра навчав Фету рибалити, а Фету допомагав Езрі й підтримував компанію.
“Я вдячний за можливість навчати інших, так само як батько навчав мене,—каже Езра.—Я щасливий, коли думаю про те, що я не лише рибалка, як мій батько, але також і учитель”.
Навчити людину рибалити
Кажуть, що якщо ти даси людині рибину, то нагодуєш її на день, але якщо ти навчиш її рибалити, то нагодуєш на все життя. Безсумнівно, що батько Езри зробив останнє.
Однак Езра навчився від батька більшому, ніж просто ловити рибу. Він навчився тому, що може покладатися на свого Небесного Батька. Це знання служитиме йому впродовж життя навіть краще, ніж уміння рибалити.
Знаючи, як сильно він потребує допомоги свого Небесного Батька, Езра сумлінно виконує свої обов’язки у чині священика, в який його висвятив батько за тиждень до смерті. Він також планує рибальство так, щоб це не заважало йому відвідувати школу й семінарію.
Більше того, він заощаджує скільки може з продажу риби, щоб одного дня стати ловцем людей (див. Maтвій 4:19).
“Під час одного домашнього сімейного вечора мій батько висловив бажання, щоб усі ми служили на місії,—розповідає Езра.—Це моя найголовніша мета”.
Езра пам’ятає, що Господь відповів, коли він кликав Його. “Я хочу бути спроможним відповісти Йому, коли Він покличе мене.