Він тут є
“Ми вилили наші душі в молитві до Бога, щоб Він зміцнив нас” (Aлма 58:10).
Коли одному з наших синів було 11 років, він прокинувся з головним болем. Спочатку я подумала, що він просто не хоче йти до школи, але швидко зрозуміла, що у нього жар. Я відвезла його до лікаря і незабаром ми поспішали до лікарні. У мого сина лікарі виявили спінальний менінгіт—важке захворювання.
Його стан погіршувався, у нього почалися судоми. Лікар попросив мене вийти з палати. Я вийшла в коридор. Мені було страшно і я почала плакати. Незнайома жінка підійшла до мене і обняла за плечі. Я вголос молилася, щоб Небесний Батько допоміг моєму синові і щоб усе було добре. Я пам’ятаю, як відчула великий спокій.
Моєму синові зробили операцію, і він багато тижнів одужував. Сьогодні він здоровий, у нього дружина і дві чудові дівчинки. Цей випадок був для мене великим прикладом сили молитви.
У Початковому товаристві є пісня “Молитва дитини”. В ній звучить запитання: “Батьку, чи справді Ти в височині чуєш молитву й відповідь даєш мені?” (Збірник дитячих пісень, с. 6).
І відповідь є чіткою: так, Він чує.
Якщо ви колись сумнівалися, чи Небесний Батько живе, то настав час стати на коліна і запитати: “Небесний Батьку, чи Ти дійсно є? Чи справді я жив з Тобою перш, ніж прийти на землю? Чи можу я повернутися, щоб знову жити з Тобою?”
Він відповість на ваші молитви. Він дасть вам зрозуміти, що Він тут є. Ви ніколи не самотні. Він нам потрібен кожної миті, і Він дійсно поруч з нами.
Ілюстрація Кіта Ларсона