Чому юнакам постійно кажуть, що вони повинніїхати на місію? Хіба це не особисте рішення?

Особисте рішення, яке повинен прийняти кожен юнак, таке: буде він чи не буде виконувати свій обов’язок у священстві—служити на місії. Президент Томас С. Монсон сказав: “Кожний гідний, дієздатний молодий чоловік повинен підготуватися до служіння на місії. Місіонерське служіння є обов’язком священства, виконання якого Господь чекає від нас, кому було так багато дано. Молоді чоловіки, я нагадую: вам потрібно підготуватися до служіння місіонером” (“Коли ми знову зустрічаємося разом”, Ліягона, лист. 2010 , сс. 5–6).

Підготовка до місії—це складова життя юнака, який має Ааронове священство. Це—його обов’язок і він повинен відчувати відповідний тягар відповідальності. Звичайно ж, йому не потрібно служити на місії лише тому, що від нього очікують цього, чи тому, що він відчуває на собі певний тиск; він повинен служити, бо бажає ділитися відновленою євангелією Ісуса Христа з іншими людьми.

Але коли він молиться про служіння на місії, йому слід також пам’ятати, що, отримавши священство, він прийняв священний обов’язок “застерігати, роз’яснювати, напучувати, і вчити, і запрошувати всіх прийти до Христа” (УЗ 20:59), що включає служіння на місії повного дня. Якщо юнаки не спроможні служити через слабке здоров’я чи інвалідність, то їх з честю звільняють від обов’язку.