Люба Amiga
Привіт з Мексики! Я з такою радістю отримала від тебе листа і дізналася, що наближається твій день народження. Здається, що ти трохи хвилюєшся через те, що треба залишати Початкове товариство. Давай я розповім тобі про те, як я перейшла до Товариства молодих жінок.
Я також хвилювалася, що треба йти з Початкового товариства. Я переживала, що у мене не буде друзів. Я так боялася бути наймолодшою дівчиною після того, як була найстаршою.
Але все склалося дуже добре. Єпископ провів зі мною співбесіду перед моїм днем народження і сказав, що зміна піде мені на користь. У неділю мені було ніяково, і я пішла до Початкового товариства. На щастя, одна з провідників Товариства молодих жінок знайшла мене там. Вона сказала: “Я знала, що знайду тебе тут! Ходімо, вже настав час іти на урок”.
Сестра Діас привітала мене під час вступної частини і дала мені три книги, які я згодом полюбила: Заради зміцнення молоді, Особистий розвиток молодих жінок і щоденник. Коли я обвела кімнату поглядом, то зрозуміла, що знаю кількох дівчат ще з Початкового товариства. Ті з дівчат, яких я не знала, привіталися зі мною. Невдовзі я відчувала спокій, а не страх.
Після цього все пішло краще. Спільні заходи були для мене особливими, бо там я навчалася, як жити за євангелією і як допомагати моїй сім’ї та друзям. А як весело щороку їздити до табору! Зараз я у класі “Лавр” і сподіваюся, що невдовзі закінчу програму “Особистий розвиток”. Я вже не дочекаюся, коли зможу одягнути медальйон Товариства молодих жінок, аби він нагадував мені про те, наскільки за ці роки я наблизилася до Небесного Батька.
Тож не бійся, люба подруго. Розправ свої крила і лети до Товариства молодих жінок. Я обіцяю, що ти не пошкодуєш.
З любов’ю,
Марібель