До нових зустрічей
Хороші події неодмінно приходять
Якщо хтось жалкує, що теперішнє дуже швидко перетворюється в минуле, я була вдячна за нагадування, що слід просто радіти моменту і дивитися в майбутнє.
Був вечір п’ятниці, схожий на всі інші. Ми з найближчими друзями сиділи в моїй квартирі після перегляду фільму, час від часу розмовляли, а потім голосно сміялися. Відчуття повного щастя і задоволення наповнило повітря, і я не могла стримати усмішку, слухаючи історії та ідеї, які водовертю кружляли по кімнаті. З кимось із цих людей я познайомилась лише місяць тому, когось я знала всі 25 років свого життя.
У якусь мить разом з однією давньою подругою ми почали згадувати студентських друзів кількарічної давності. Під час розмови я подумала про те, як сумую за цими друзями, про те, як весело нам було і які тісні були в нас стосунки. Ми вже закінчили навчання і роз’їхалися по різних куточках світу. З нами відбуваються події, про які ми ніколи й подумати не могли. Я зітхнула від миттєвого почуття втрати, а потім обвела поглядом кімнату, відразу ж побачила усміхнені обличчя навколо себе, і мене вразила раптова думка: хороші події неодмінно приходять.
Та проста думка досить глибоко проникла в мене, особливо з огляду на те, що мені завжди було важко долати випробування і я з неохотою прощалася з хорошим. Я сумувала за минулим, хоча воно все ще тривало в теперішньому, і не вміла повною мірою насолоджуватися миттю, в якій свідомо і рішуче жила. Я знаю, що коли відбувається щось хороше, я хочу триматися за нього і ніколи не відпускати. Той щасливий і спокійний вечір п’ятниці був одним з таких гарних моментів. Як правило, коли я усвідомлюю, як усе добре, то відразу ж починаю думати про швидкоплинність життя, і що все хороше згодом втратиться в плині часу чи подій.
Але того вечора відчуття жалю не прийшло. Спокійно сидячи серед людей, яких любила, я знала що хоча, звичайно ж, хороші події закінчуються і що неодмінно буде багато труднощів у майбутньому, хороші події неодмінно наставатимуть. І вони завжди наставатимуть, якщо я дозволятиму. І хоча ті, кого я люблю, роз’їхалися, їхнє місце займуть нові дивовижні люди і події, про які я навіть не мріяла.
Іноді важко йти вперед, але ми повинні. І йти вперед не означає забувати друзів, заглушуючи спогади. Це означає відкривати своє серце для все більшого щастя і ще більшої кількості подій.
Через кілька тижнів після тієї п’ятниці відкликали президентство моєї філії для дорослої молоді. Як може підтвердити кожна людина з невеличкої філії, було важко подумати, що станеться, якщо філія не зможе покладатися на тих чоловіків та їхніх дружин, яких ми полюбили і яким довіряли. Але я заплющила очі й повторила собі слова, які вразили мене тієї п’ятниці: хороші події неодмінно приходять. Я заспокоїлася і була готова до змін.
Зміни—це Господній шлях. Він хоче, щоб ми були щасливими і зростали, з радістю йшли по життю. Життя—це подорож, і хоча нам все ще подобається теперішнє і ми готуємось до неминучих випробувань, ми повинні йти вперед, залишатися оптимістами, відкривати серця для нових подій і всього хорошого, яке неодмінно зустрінеться на нашому шляху.
Фотоілюстрація Метью Рійєра