Бразильська молодь поєднує сімейно-історичну та храмову роботу
Хосе А. Москао помітив одну закономірність: молодь, яка приїздить до храму в Кампінас, Бразилія, має багато вільного часу.
Брат Москао, директор центру сімейної історії, розташованого поруч з храмом, знав, що через велику відстань, яку треба подолати, аби дістатися храму, багато молодих людей приїжджають групами і залишаються на кілька днів. У них є багато вільного часу між сесіями в христильні та споживанням їжі. Також доводиться чекати батьків та провідників, які задіяні в інших храмових обрядах.
Однак йому спало на думку, що, можливо, він може запропонувати молоді краще проводити свій вільний час, ніж просто бродити по храмовій ділянці.
Так він і зробив.
Запрошення
Він почав запрошувати молодих людей до центру, щоб навчати, як здійснювати індексування в FamilySearch.
Спочатку молоді люди не наважувалися або не хотіли. Однак, за словами брата Москао, коли він почав говорити про спасіння людей, які перебували в темряві, та пошук їхніх імен, до чого закликає сучасний пророк, це зворушило молодих людей (див. Девід А. Беднар, “І серця дітей повернуться”, Ліягона та Ensign, лист. 2011, сс. 24–27).
Дуже важливо, що храм і центр сімейної історії знаходяться поруч. Це є матеріальним підтвердженням того, що храм і сімейно-історична робота є двома складовими однієї великої справи. Саме це, як зазначає Джордж А. Оукс, президент храму в Кампінас, повинна зрозуміти молодь храмового округу.
“До того, як ми почали робити акцент на участі в сімейно-історичній роботі та індексуванні, головна мета подорожей до храму полягала у хрищенні за померлих. Тепер індексування також стало частиною роботи молоді”,—сказав він.
Ознайомлення
Коли молодь приходить до центру, брат Москао та місіонери, які на добровільних засадах служать у центрі, під час неформальної вступної частини пояснюють наступні принципи:
-
Молоді люди стають спасителями на горі Сіон (див. Овдій 1:21).
-
Вони відгукуються на заклик пророка (див. “І серця дітей повернуться”).
-
Вони рятують людей від темряви—темряви давно забутих мікрофільмів та вкритих порохом метричних книг церков і відділів реєстрації. Завдяки індексуванню ці імена стають доступними і їхні родичі можуть їх знайти.
-
Приєднавшись до цієї роботи, молоді люди братимуть участь у ще одному аспекті “цьо[го] найславетнішо[го] з усіх питань, яке належить до вічної євангелії, а саме, на хрищенні за мертвих” (УЗ 128:17).
-
Вони будуть використовувати свій час для здійснення великої викупительної роботи з викуплення померлих, яка благословляє сім’ї.
-
Усі ми належимо до сім’ї Бога, тож, індексуючи імена людей, яких вони не знають, вони все ж допомагають своїй сім’ї.
-
Щойно молоді люди зрозуміють, як індексувати, вони отримують можливість навчати свою сім’ю та інших молодих людей у своїх приходах та філіях і також залучати їх до цієї роботи.
Після цього брат Москао та місіонери за допомогою комп’ютерів центру показують підліткам, як почати індексування і як встановлювати програмне забезпечення й користуватися ним після повернення додому. Як тільки молоді люди це зрозуміють, то, за словами брата Москао, “починають працювати з небаченою силою ”.
Ентузіазм у роботі
Ентузіазм відображається в цифрах. За перші два місяці 2012 року відвідувачі проіндексували 6370 імен; 3305 з них було проіндексовано молоддю віком від 12 до 18 років. Насправді, щоб задовольнити зростаючу зацікавленість до індексування, центр сімейної історії храму Кампінас змінює звичний графік роботи—з 8:00 до 18:00,—подовжуючи години роботи до 22:00.
Але молоді люди не забувають про індексування, коли їдуть з храму. Повертаючись додому, вони продовжують належати, за словами брата Мокаю, “до армії з більш ніж 170 тис. активних індексаторів, які є в Церкві на сьогоднішній день”. Індексування допомагає багатьом виконувати цілі, поставлені за програмами “Обов’язок перед Богом” і “Особистий розвиток”.
Позитивний вплив
На початку цього року 16-річна Ізабела А. з Віла-Вела, шт. Еспіріту-Санту, Бразилія, разом з мамою і сестрою поїхала до храму. Останній день перебування у храмі був першою річницею з дня смерті її бабусі. Ізабела охристилася за бабусю, а мама виконала для неї інші храмові обряди.
“Я відчувала під час цієї подорожі, що маю зробити щось хороше,—розповідала Ізабела.—Я хотіла навчитися індексувати, і мені в цьому допоміг брат Хосе Москао.
Потім, після хрищення за бабусю, Дух сильно зворушив мене. Я зрозуміла, як багато людей за завісою безкінечно чекають, і їм потрібна моя допомога. Я зрозуміла, що можу вділити трохи свого часу, аби служити, і що я можу багато зробити для цих людей. Індексування—це праця любові”.