Заради зміцнення молоді
Погляд з кінця дороги
Послання з кінця дороги є ясним: “Ви можете це зробити. І коли ви це зробите, все покращиться”.
Ілюстрація Грега Ньюболда
“Єпископе, я вас ніколи не забуду. Ви врятували мені життя”.
Чоловік, який це сказав, не думав так спочатку. Він був наляканим підлітком. Він знав, що йому треба покаятися. Я був його єпископом у той час, і він знав, що нам треба поговорити. Але його переповнювали сумніви.
“Що подумає про мене єпископ?”
“Чи нікому він про це не розповість?”
“Як я знову зможу дивитися йому у вічі?”
Такі переживання можуть приголомшувати і здаватиметься, що майже неможливо здобути сміливість, необхідну для подолання дороги до покаяння.
Погляньмо на дорогу
Але погляньмо на дорогу. Певні складові покаяння є легшими за інші. Один крок—це визнання провини. Як правило, ми знаємо, коли скоїли щось неправильне. Святий Дух допомагає нам це відчути. Ми повинні змінитися, і бажання змінитися зазвичай є сильним.
Наступні кроки стають важчими. Господь каже, що ми маємо сповідатися і облишити гріх. Здається, що легко зізнатися в молитвах Небесному Батькові. Ми можемо виправити багато гріхів таким чином, шукаючи прощення, відшкодовуючи ушкоджене і покращуючи поведінку, поки Дух не підтвердить, що ми зробили все можливе.
Однак у деяких випадках зізнання вимагає розмови з єпископом чи президентом філії. І саме в такій ситуації опинився цей юнак. Йому потрібна була більша допомога, ніж та, яку він міг собі надати, і йому необхідно було дізнатися, що є можливий шлях.
Надія на шляху
Той, хто пройшов дорогою покаяння, розкаже вам, що шлях не лише можливий, але, побувавши на ньому і озираючись назад, ви побачите ось що:
Ви можете це зробити. І коли ви це зробите, все покращиться.
Господь дав нам заповідь каятися, бо Він нас любить. Своєю Спокутою Він заплатив ціну за наші гріхи, і тому Він знає, що покаяння робить нас вільними. Він зміцнить кожного, хто до Нього звертається. Алма навчав, що аби скористатися перевагами Спокути, нам потрібно каятися—кожному з нас (див. Aлма 5:33–34). Дорога може бути важкою, але єпископ пройде ту дорогу з вами. Існує допомога на шляху.
Як тільки ви почнете, то відчуєте полегшення.
Поговоріть зі своїм єпископом. Перед вами буде чоловік, який любить і поважає вас. Довірчі стосунки, які у вас встановляться, будуть глибокими. Вони триватимуть вічно й допоможуть почуватися в безпеці з іншими єпископами у майбутньому. Вам буде дано інше бачення вашої скрутної ситуації. Завдяки своїй мудрості та досвіду й через натхнення від Господа єпископ допоможе вам побачити, що те, що ви вважали кінцем світу, є лише вибоїною на дорозі.
Він допоможе вам по-справжньому зрозуміти, що Спаситель є Світлом для світу. Коли ви скористаєтеся перевагами Спокути, ваше життя стане яскравим, ваше майбутнє буде обіцяючим, і ви зрозумієте, що здобуття віри в Господа Ісуса Христа—це одна з великих цілей нашого приходу на землю.
Ваш єпископ допоможе вам у цьому процесі. Ви полюбите його і ніколи не забудете.
Я твердо вірю, що з людьми, які допомагають у часи кризи, у вас виникнуть сердечні стосунки. Наскільки ближчим стане вам єпископ, коли він допоможе вам подолати духовну кризу? Господь може звеличити доброту єпископа і посилити здатність скеровувати вас. Ваш єпископ назавжди залишиться вашим другом.
А юнаків, які колись самі стануть єпископами або президентами колів, здобутий досвід спілкування з єпископом підготує до того часу, коли ви можете сидіти по той бік столу.
На закінчення хочу сказати вам дещо про мою розмову з тим юнаком. “Єпископе,—сказав він,—ви будете зневажати мене за те, що я вам маю сказати. Ви ніколи не зможете знову поглянути на мене, і якщо ви розповісте комусь про те, що я вам скажу, я покінчу з життям”.
Я сказав: “Я обіцяю, що ніколи не видам твої таємниці. Я заберу їх із собою в могилу”.
Він розповів мені про кілька незначних ситуацій і чекав моєї реакції. Коли я сказав: “Я знаю, через що ти пройшов. Я можу тобі допомогти”,—він повільно продовжив розмову, поки не дійшов до того, що дійсно хотів обговорити. Я неодноразово нагадував йому, що я під враженням від того, що він зізнається в провинах і хоче змінитися. Хоча здавалося, що в будь-який момент він може втекти, разом ми добралися до того, про що йому потрібно було поговорити.
Чи було то щось серйозне? Для нього було. Але в процесі розмови він почав краще розуміти милість Господа, яку Він дарує тим, хто щиро кається. Після того першого візиту ми працювали разом і з часом його покаяння стало повним. Сьогодні він досі телефонує мені, щоб привітатися, і наші розмови завжди радісні.
Я мав привілей допомогти йому дізнатися, що всі ми залежимо від Спокути. І я приєдную свій голос до його, славлячи Ісуса Христа, Того Хто дійсно врятував його життя.