“5–11 квітня. Учення і Завіти 30–36: “Вас покликано проповідувати Мою євангелію”, За Мною йдіть---для окремих осіб і сімей. Учення і Завіти. 2021 (2020)
“5–11 квітня. Учення і Завіти 30–36”, За Мною йдіть—для окремих осіб і сімей. 2021
5–11 квітня
Учення і Завіти 30–36
“Вас покликано проповідувати Мою євангелію”
У Писаннях ми можемо знайти підказки для наших унікальних обставин. Попросіть Господа допомогти вам знайти в Учення і Завіти 30–36 послання саме для вас.
Записуйте свої враження
Парлі П. Пратт був членом Церкви приблизно місяць, коли його було покликано “у пустиню” проповідувати євангелію (Учення і Завіти 32:2). Томас Б. Марш був членом Церкви навіть ще менше, коли йому було сказано: “година твоєї місії прийшла” (Учення і Завіти 31:3). Орсон Пратт, Едвард Партридж та багато інших так само тільки-но христилися, як отримали покликання служити на місії. Можливо, такі часові рамки були необхідністю, оскільки восени 1830 року ніхто не був членом Церкви довше шести місяців. Але цей зразок також містить урок для нашого часу: якщо ви знаєте достатньо, аби прийняти відновлену євангелію через хрищення, ви знаєте достатньо, щоб ділитися нею з іншими. Звичайно ж, ми завжди хочемо поглибити наші знання євангелії, але Бог ніколи не зволікав, покликаючи “неосвічених” проповідувати Його євангелію (Учення і Завіти 35:13). У дійсності, Він запрошує всіх нас: “відкри[ти] свої вуста і проголоси[ти] Мою євангелію” (Учення і Завіти 30:5). І найкраще ми робимо це не через нашу власну мудрість і досвід, але “силою … Духа” (Учення і Завіти 35:13).
Ідеї для особистого вивчення Писань
Мене покликано проповідувати євангелію Ісуса Христа.
Чи є у вас офіційне місіонерське покликання, чи ні, Господь хоче, щоб ви ділилися Його євангелією. І багато Його слів, спрямованих першим місіонерам цього розподілу, стосуються і вас також. Коли ви будете вивчати Учення і Завіти 30–36, записуйте, що ви дізнаєтеся стосовно покликання проповідувати євангелію. Ви можете скласти перелік того, що Господь просить робити Своїх місіонерів (наприклад, див. Учення і Завіти 30:8) та інший перелік того, що Господь їм обіцяє (наприклад, див. Учення і Завіти 30:11).
Як ці вірші можуть заохочувати когось знайомого вам, хто служить або готується служити на місії проповідування або на місії церковного служіння? Що ви знаходите такого, що надихає вас ділитися євангелією?
Див. також Учення і Завіти 35:13–15; Рассел М. Нельсон та Венді В. Нельсон, “Надія Ізраїля” (всесвітній духовний вечір для молоді, черв. 3, 2018), HopeofIsrael.ChurchofJesusChrist.org; Сільвія Е. Олред, “Тож ідіть”, Ensign або Ліягона, лист. 2008, сс. 10–12.
Ми всі є місіонерами Церкви Ісуса Христа.
Учення і Завіти 31:1–2, 5–6, 9, 13
Господь може допомогти мені в моїх сімейних стосунках.
Сім’ї у 1830-х роках долали багато проблем, подібних до тих, з якими сім’ї стикаються сьогодні. Які поради та обіцяння дав Господь Томасу Б. Маршу стосовно його сім’ї? Як Його слова можуть допомогти вам у ваших сімейних стосунках?
Щоб дізнатися більше про Томаса Б. Марша, див. Святі, 1:79–80, 119–120.
Чи була місія до ламанійців невдалою?
Коли Олівер Каудері, Пітер Уітмер мол., Парлі П. Пратт і Зайба Пітерсон починали проповідувати американським індійцям на заході штату Міссурі, вони вірили, що здійснювали пророцтва Книги Мормона про отримання ламанійцями євангелії в останні дні (див., наприклад, 1 Нефій 13:34–41; Енош 1:11–18). Але під час своєї місії, попри позитивне спілкування з деякими групами, вони не охристили жодного американського індійця. Натомість вони охристили понад сотню людей біля Кертленда, шт. Огайо, де вони зупинилися на шляху до штату Міссурі. Серед цих навернених були майбутні впливові провідники Церкви, включно із Сідні Рігдоном, і пізніше Кертленд став важливим місцем збирання Церкви. Чого цей досвід навчає нас про те, як Господь виконує Свою роботу?
Якщо я беру за основу свого життя євангелію Спасителя, я не зазнаю невдачі.
Учення і Завіти 33 були адресовані Нортропу Світу та Ездрі Тейру, двом новонаверненим. Нортроп пішов із Церкви невдовзі після того, як було дане це одкровення. Езра вірно служив певний час, але він також зрештою відпав. Це може бути хорошою можливістю, щоб оцінити, наскільки міцно ви збудовані “на … скелі” (вірш 13) євангелії. Які істини з цих віршів можуть допомогти вам залишатися вірними Спасителю?
Ідеї для сімейного вивчення Писань і домашнього вечора
-
Учення і Завіти 30:2.Наскільки успішно наша сім’я зосереджується на Божому, замість “земного”?
-
Учення і Завіти 31.Коли ви будете читати обіцяння Господа Томасу Б. Маршу стосовно його сім’ї, ви можете поговорити про благословення, які прийшли у вашу сім’ю завдяки місіонерській роботі. Ви також можете заспівати гімн на цю тему, наприклад, “Веди мене, Боже, веди!” (Гімни, № 162). Як ваше життя було благословенне завдяки тому, що ви ділилися євангелією з іншими?
-
Учення і Завіти 33:7–10.Які образи використав Господь у цих віршах, аби описати проповідь євангелії? Які інші образи чи метафори спадають на думку членам вашої сім’ї? Можливо, ці образи можуть допомогти вашій сім’ї придумати творчі способи ділитися євангелією. Це обговорення може з часом підвести до плану ділитися євангелією. Ви можете розіграти деякі потенційні ситуації в ролях.
-
Учення і Завіти 34:10.Виберіть фразу з вірша 10 і попросіть члена сім’ї прошепотіти її. Інші члени сім’ї можуть спробувати здогадатися, що було сказано. Потім попросіть члена сім’ї голосно повторити ту фразу. Як це завдання допомагає нам зрозуміти, чому Господь наказує нам: “піднеси свій голос”?
Щоб знайти більше ідей для навчання дітей, див. навчальний план для цього тижня у посібнику За Мною йдіть—для Початкового товариства.
Запропонована пісня: “Я прагну стать місіонером”, Збірник дитячих пісень, с. 91.
Голоси Відновлення
Перші навернені
Навіть до того, як Церкву було організовано, Господь проголосив: “ниви вже білі для жнив” (Учення і Завіти 4:4). Істинність цього твердження підтвердилася протягом наступних місяців, коли Дух Бога привів багатьох шукачів істини до відновленої Церкви Ісуса Христа.
Багато хто з цих перших навернених були знаряддям у закладенні фундаменту Відновлення. І їхні історії навернення є цінними для нас сьогодні. Віра, яку вони виявили---це така віра, яка потрібна нам, щоб навернутися до євангелії Ісуса Христа.
Ебігейл Калкінс Леонард
Коли Ебігейл Калкінс Леонард було близько 35 років, вона відчула бажання отримати прощення своїх гріхів. Вона час від часу читала Біблію і до неї додому ходили люди з християнських церков, але вона не розуміла, що відрізняло одну церкву від іншої. “Одного ранку,---сказала вона,---я взяла свою Біблію, пішла в ліс і стала на коліна”. Вона палко молилася Господу. “Відразу ж перед моїми очима промайнуло видіння,---сказала вона,---і різні секти пройшли переді мною одна за одною. І до мене пролунав голос, говорячи: “Вони побудовані заради збагачення”. Потім, далі, я побачила яскраве світло і голос згори сказав: “Я підніму народ, який Я із задоволенням назву Своїм і благословлю”. Невдовзі Ебігейл почула про Книгу Мормона. Хоча у неї навіть не було цієї книги, вона прагнула “знати про істинність цієї книги даром і силою Святого Духа”, і вона “негайно відчула Його присутність”. Коли вона, зрештою, змогла прочитати Книгу Мормона, вона була “готова прийняти її”. Вони з її чоловіком, Ліманом, охристилися у 1831 році1.
Томас Б. Марш
Коли Томас Б. Марш був юнаком, він вивчав Біблію і приєднався до християнської церкви. Але він був незадоволений, і, зрештою, відійшов від усіх церков. “Я мав певну частку духа пророцтва,---сказав він,---і я сказав [релігійному провіднику], що я очікував на появу нової церкви, яка матиме істину у всій чистоті”. Невдовзі по тому Томас отримав духовну підказку полишити свою домівку у Бостоні, шт. Массачусетс, і поїхати на захід. Провівши три місяці у західній частині штату Нью-Йорк і не знайшовши того, чого шукав, він почав збиратися додому. Під час подорожі одна жінка запитала Томаса, чи не чув він про “Золоту книгу, знайдену юнаком на ім’я Джозеф Сміт”. Захопившись цією думкою, Томас негайно рушив до Пальміри і зустрів Мартіна Гарріса у друкарні, у той час як із друкарського станка виходили перші 16 сторінок Книги Мормона. Томасу було дозволено взяти примірник тих 16 сторінок, і він привіз їх додому до своєї дружини, Елізабет. “Їй дуже сподобалася ця книга,---згадував він,---і вона вірила, що то була робота Бога”. Томас і Елізабет пізніше переїхали до Нью-Йорка зі своїми дітьми й охристилися”2. (Щоб дізнатися більше про Томаса Б. Марша, див. Учення і Завіти 31).
Парлі та Сенкфул Пратти
Як і Томас Марш, Парлі та Сенкфул Пратти відгукнулися на духовне спонукання залишити свою процвітаючу ферму в Огайо з наміром проповідувати євангелію так, як вони розуміли це з Біблії. Парлі сказав своєму брату: “Дух цих речей останнім часом так сильно впливав на мій розум, що я не міг заспокоїтися”3. Коли вони досягли східної частини штату Нью-Йорк, Парлі мав одкровення залишитися на деякий час у цій місцевості. Сенкфул, за їхнім спільним рішенням, мала їхати далі без нього. “Мені необхідно виконати певну роботу у цій частині країни,---сказав їй Парлі,---і яка вона, і скільки часу займе її виконання я не знаю, але я повернуся, коли її буде виконано”4. Саме там Парлі вперше почув про Книгу Мормона. “Я відчув дивну зацікавленість книгою”,---сказав він5. Він попросив примірник і читав усю ніч. Вранці він знав, що книга була істинна, і цінував її “понад усі багатства світу”6. Через кілька днів Парлі охристився. Потім він повернувся до Сенкфул, яка також охристилася. (Щоб дізнатися більше про Парлі П. Пратта, див. Учення і Завіти 32).
Портрет Парлі П. Пратта, художник Джеффрі Хейн
Сідні та Фібі Рігдон
По дорозі на місію зі штату Нью-Йорк до штату Міссурі Парлі П. Пратт та його товариші у служінні зупинилися в містечку Ментор, шт. Огайо, у домівці Сідні та Фібі Рігдонів, давніх друзів, яких Парлі знав, коли ще мешкав в Огайо. Сідні був християнським священиком, і Парлі був колись членом його релігійної громади і вважав його своїм духовним наставником. Парлі із захопленням розповів своїм друзям про Книгу Мормона і Відновлення євангелії Ісуса Христа. Сідні сам шукав відновлення істинної Церкви, описання якої знайшов у Новому Завіті, хоча спочатку він скептично поставився до Книги Мормона. “Але я прочитаю твою книгу,---сказав він другу Парлі,---і спробую визначити, чи це одкровення від Бога, чи ні”7. Після двох тижнів вивчення та молитви і він, і Фібі були переконані, що книга була істинною. Але Сідні також знав, що приєднання до Церкви буде величезною жертвою для його сім’ї. Він, звичайно ж, втратить свою роботу священика разом із становищем у суспільстві. Коли вони з Фібі обговорили таку можливість, Фібі сказала: “Я усвідомлюю наслідки, і … моє бажання таке---виконувати волю Бога, чи то буде на життя, чи на смерть”8.
Шляхом у дику місцевість, художник Роберт T. Барретт