“12–18 квітня. Учення і Завіти 37–40: “Якщо ви не єдині, ви не Мої”, За Мною йдіть—для окремих осіб і сімей. Учення і Завіти. 2021 (2020)
“12–18 квітня. Учення і Завіти 37–40”, За Мною йдіть—для окремих осіб і сімей. 2021
Святі переїжджають до Кертленда, художник Сем Лоулор
12–18 квітня
Учення і Завіти 37–40
“Якщо ви не єдині, ви не Мої”
Записування вражень під час вивчення---це один із способів, яким ви можете виконувати пораду Бога “зберіга[ти], як скарб, мудрість” (Учення і Завіти 38:30).
Записуйте свої враження
Для перших святих Церква була чимось більшим, ніж місце, де вони могли просто послухати проповіді в неділю. Під час Своїх одкровень Джозефу Сміту Господь описував Церкву такими словами, як: справа, царство, Сіон і, досить часто, робота. Це, мабуть, частково було тим, що привабило до неї багатьох перших членів Церкви. Крім того, що вони любили відновлену доктрину Церкви, багато хто також бажав мати щось, чому вони могли би присвятити свої життя. Але навіть у цьому випадку, декому було нелегко виконати наказ Господа святим, наданий у 1830 році, збиратися в штаті Огайо. Для таких людей, як Фібі Картер, це означало залишити зручні домівки і поїхати у незнайому місцевість на окраїнах обжитої землі (див. “Голоси Відновлення” в кінці цього навчального плану). Сьогодні ми можемо ясно бачити те, що тодішні святі могли побачити лише оком віри: Господь мав великі благословення для них у штаті Огайо.
Необхідність збиратися в Огайо вже далеко позаду, але святі і сьогодні досі об’єднуються навколо тієї самої справи, тієї ж роботи: “встановлювати Сіон” (Учення і Завіти 39:13). Як і ті перші святі, ми відкидаємо “клопоти світу” (Учення і Завіти 40:2), оскільки довіряємо обіцянню Господа: “Ти приймеш … благословення таке велике, якого ти ніколи не знав досі” (Учення і Завіти 39:10).
Див. також Святі, 1:109–111.
Ідеї для особистого вивчення Писань
Що Джозеф Сміт перекладав у 1830 році?
У цьому вірші Господь говорить про роботу Джозефа Сміта над натхненною ревізією Біблії, яку називали “перекладом”. Коли Джозеф отримав одкровення, записане в розділі 37, він завершив кілька розділів Книги Буття і щойно дізнався про Еноха та його місто Сіон (див. Буття 5:18–24; Мойсей 7). Деякі принципи, яким Господь навчав Еноха, подібні до тих, які Він відкрив у розділі 38.
Джозеф Сміт працює з Сідні Рігдоном над натхненною ревізією Біблії. Ілюстрація Анні Генрі Нейдер
Бог збирає нас, аби благословити нас.
Господь завершив Свою заповідь збиратися в Огайо такими словами: “Ось, це мудрість” (Учення і Завіти 37:4). Але не всі спочатку побачили в цьому мудрість. У розділі 38 Господь відкрив Свою мудрість більш детально. Що ви дізнаєтеся з віршів 11–33 про благословення збирання? Членам Церкви більше не наказано збиратися, переїжджаючи в одне місце. Як же ми збираємося сьогодні? Як ці благословення стосуються нас? (Див. Рассел М. Нельсон, “Збирання розсіяного Ізраїля”, Ensign або Ліягона, лист. 2006, сс. 79–81).
Коли ви будете читати решту цього розділу, пошукайте уривки, які, можливо, допомогли святим здобути віру, необхідну для виконання заповіді Бога збиратися в Огайо. Також подумайте про заповіді, які Він давав вам, і віру, потрібну вам для їх виконання. Ви можете керуватися під час вивчення наступними запитаннями:
-
Що ви знаходите у віршах 1–4 такого, що допомагає вам довіряти Господу і Його заповідям?
-
Як вірш 39 може допомогти вам виконувати заповіді Бога навіть тоді, коли для цього потрібно жертвувати?
Що ще ви знаходите?
Учення і Завіти 38:11–13, 22–32, 41–42
Якщо я готовий, мені не треба боятися.
Святі вже стикнулися з великим переслідуванням, і Господь знав, що чекало на них попереду (див. Учення і Завіти 38:11–13, 28–29). Для того, щоб допомогти їм не боятися, Він відкрив цінний принцип: “Якщо ви будете готові, ви не злякаєтеся” (Учення і Завіти 38:30). Поміркуйте трохи про ваші випробування. Потім, під час вивчення розділу 38, прислухайтеся до підказок Духа про способи, якими ви можете підготуватися до випробувань, щоб не боятися.
Див. також Рональд А. Разбанд, “Не бентежтеся”, Ensign або Ліягона, лист. 2018, сс. 18–21.
Турботи світу не мають відволікати мене від виконання слова Бога.
Прочитайте розділи 39–40 разом з історичною довідкою у вступах до розділів і подумайте, як досвід Джеймса Ковілла може застосовуватися до вас. Наприклад, подумайте про часи, коли ваше “серце … було праве пере[д Богом]” (Учення і Завіти 40:1). Які благословення ви отримали за вашу вірність? Також подумайте про те, які у вас є “клопоти світу” (Учення і Завіти 39:9; 40:2). Що ви знаходите у цих розділах такого, що надихає вас до більш послідовної слухняності?
Див. також Maтвій 13:3–23.
Ідеї для сімейного вивчення Писань і домашнього вечора
-
Учення і Завіти 37:3.Щоб допомогти вашій сім’ї зрозуміти, які жертви приносили святі, аби зібратися в Огайо, ви можете показати карту, додану до цього навчального плану.
-
Учення і Завіти 38:22.Як ми можемо зробити Ісуса Христа “законодавцем” нашої сім’ї? Як дотримання Його законів робить нас “свободним народом”?
-
Учення і Завіти 38:24–27.Щоб навчити дітей, що означає “бути єдиними”, ви можете допомогти їм порахувати членів вашої сім’ї і поговорити про те, чому кожна людина є важливою у вашій сім’ї. Зробіть наголос на тому, що разом ви одна сім’я. Ви можете допомогти вашим дітям намалювати на плакаті велику цифру 1 і прикрасити її іменами і малюнками чи фотографіями кожного члена сім’ї. Ви також можете написати на плакаті те, що ви зробите, аби стати більш об’єднаними як сім’я. Ви також можете подивитися відео “Love in Our Hearts” (“Любов у наших серцях”) (ChurchofJesusChrist.org) або прочитати Moйсей 7:18.
-
Учення і Завіти 38:29–30.Ви можете обговорити останні сімейні чи особисті ситуації, які вимагали підготовки. Як ваша підготовка вплинула на цей досвід? До чого Господь хоче, аби ми готувалися? Як підготовка допомагає нам не боятися? Що ми можемо робити, аби підготуватися?
-
Учення і Завіти 40.Що для нас означає фраза “клопоти світу” (вірш 2)? Чи є якісь клопоти світу, які заважають нам отримувати Слово Бога “з радістю”? Як ми їх подолаємо?
Щоб знайти більше ідей для навчання дітей, див. навчальний план для цього тижня у посібнику За Мною йдіть—для Початкового товариства.
Запропонована пісня: “Всіх люби”, Збірник дитячих пісень, с. 39.
Голоси Відновлення
Збирання в Огайо
Село Кертленд, художник Ел Раундс
Серед багатьох святих, які зібралися в Огайо у 1830 році, була Фібі Картер. Вона приєдналася до Церкви у північно-східній частині Сполучених Штатів, коли їй було за двадцять, хоча її батьки не приєдналися. Пізніше вона написала про своє рішення переїхати до штату Огайо, щоб приєднатися до святих:
“Моїх друзів здивувало прийняте мною рішення, однак щось всередині спонукало мене триматися його. Моя матінка так сумувала через те, що я залишаю домівку, що це було майже нестерпним; і якби не дух, який я відчувала всередині, то зрештою я б завагалася. Моя мама сказала, що їй було б легше побачити, як мене хоронять, ніж бачити як я сама вирушаю у цей безсердечний світ.
“[Фібі],---сказала вона з глибоким занепокоєнням,---ти повернешся до мене, якщо дізнаєшся, що мормонізм неістинний?”
Я відповіла: “Так мамо, я повернуся”. … Моя відповідь полегшила її тривогу, але нам було дуже сумно розлучатися. Коли настав час від’їзду, я не була впевнена, що зможу попрощатися особисто. Тому я написала прощальні листи кожному члену сім’ї, залишила їх на столі, побігла сходами вниз і заскочила у візок. Так я залишила улюблену домівку мого дитинства, щоб поєднати моє життя зі святими Бога”1.
В одному з тих прощальних листів Фібі написала:
“Улюблені Батьки, я вже майже готова полишити на певний час мою батьківську домівку, … не знаю чи надовго, але я вдячна за вашу доброту, яку я відчувала з мого раннього дитинства і до цього часу. Але Бог, здається, велить, щоб зараз усе змінилося. Давайте віддамо все це у руки Бога і будемо вдячні за те, що нам дозволили жити разом так довго в таких сприятливих обставинах, які у нас були, і будемо вірити, що все спрацює нам на благо, якщо ми любимо Бога понад усе. Давайте усвідомимо, що ми можемо молитися єдиному Богу, Який почує щирі молитви всіх Його творінь і дасть нам те, що для нас найкраще. …
Мамо, я вірю, що це воля Бога, щоб я поїхала на Захід, і я була переконана, що це була Його воля протягом довгого часу. А тепер відкрилася можливість …; я вважаю, що це Дух Господа, Який відкрив цю можливість, і цього достатньо для всього. Не переживай про свою дитину, Господь мене утішить. Я вірю, що Господь попіклується про мене і дасть мені те, що буде для мене найкраще. … Я їду, оскільки мене покликав мій Учитель—він зробив мій обов’язок зрозумілим”2.
