11–17 вересня

2 Коринтянам 1–7

“Примиріться з Богом”

Коли ви будете вивчати листи Павла до коринтян, записуйте деякі знайдені вами євангельські принципи і подумайте, як ви можете застосувати їх у своєму житті.

Записуйте свої враження

Іноді провідник у Церкві має казати деякі неприємні речі. Це було істинним у дні Павла так само як і сьогодні. Очевидно, у попередньому листі Павла до коринтян були заклики виправити поведінку, і це викликало у декого образи. У листі, який пізніше став називатися 2 Коринтянам, він намагався пояснити, чим були викликані його жорсткі слова: “Бо з великого горя та з туги сердечної я написав вам з рясними слізьми не на те, щоб були ви засмучені, але щоб пізнали любов, що в мене її пребагато для вас” (2 Коринтянам 2:4). Коли провідник виправляє у нас певну поведінку, нам легше сприймати це, якщо ми знаємо, що його слова викликані любов’ю, подібною до Христової. І навіть коли це не так, якщо ми готові дивитися на інших з такою ж любов’ю, яку відчував Павло, на будь-які образи легше реагувати правильно. Як радив старійшина Джеффрі Р. Холланд: “А тому ставтеся з добротою до людських слабкостей—і своїх власних, і слабкостей тих, хто служить з вами у Церкві, яку безоплатно ведуть смертні чоловіки і жінки. За винятком лише Його досконалого Єдинонародженого Сина, Богу завжди доводилося працювати лише з недосконалими людьми” (“Вірую, Господи”, Ліягона, трав. 2013, с. 94).

Ідеї для особистого вивчення Писань

2 Коринтянам 1:3–7; 4:6–10, 17–18; 7:4–7

Мої випробування можуть бути благословенням.

Враховуючи все, що переніс у своєму житті Павло, не дивно, що він багато писав про цілі й благословення випробувань. Читаючи 2 Коринтянам 1:3–7; 4:6–10, 17–18; 7:4–7, подумайте про те, як ваші випробування можуть бути благословенням. Наприклад, ви можете обміркувати, як Бог “в усякій скорботі [вас] потішає” і як ви можете, в свою чергу, “потішати … тих, що в усякій скорботі знаходяться” (2 Коринтянам 1:4). Або ви можете зосередитися на тому, як світло Ісуса Христа “у серцях [в]аших засяя[ло]”, навіть якщо ви були у “важких обставинах” і “впада[ли] в розпач” (2 Коринтянам 4:6, 8).

Див. також Moсія 24:13–17; Генрі Б. Айрінг, “Випробувані, перевірені та вдосконалені”, Ліягона, лист. 2020, сс. 96–99.

2 Коринтянам 2:5–11

Прощення—це благословення, яке я можу і надавати, і отримувати.

Нам небагато відомо про чоловіка, про якого говорив Павло в 2 Коринтянам 2:5–11,—лише те, що він згрішив (див. вірші 5–6) і що Павло хотів, аби святі його пробачили (див. вірші 7–8). Чому ми іноді не “зміцн[юємо] … любов” до того, хто нас образив? (Вірш 8). Як непрощення шкодить іншим людям і нам? (Див. вірші 7, 10–11). Як непрощення дає можливість “сатан[і] … перехитрува[ти]” нас? (Вірш 11).

Див. також Учення і Завіти 64:9–11.

2 Коринтянам 5:14–21

Через Спокуту Ісуса Христа я можу примиритися з Богом.

Не менше за інших Павло знав, що таке перетворитися на “створіння нове” (2 Коринтянам 5:17). Він змінився з переслідувача християн на безстрашного захисника Христа. Читаючи 2 Коринтянам 5:14–21, подумайте про такі запитання: Що означає примирити? Що означає примиритися з Богом? Подумайте, що може відділяти вас від Бога. Що вам потрібно, аби всебічніше примиритися з Ним? Як Спаситель уможливлює це?

Ви також можете поміркувати, що означає бути “посл[ами] замість Христа” у “служінн[і] примирення” (вірші 18, 20). Які думки ви знаходите у виступі старійшини Джеффрі Р. Холланда “Служіння примирення”? (Ліягона, лист. 2018, сс. 77–79).

Див. також 2 Нефій 10:23–25.

2 Коринтянам 7:8–11

Смуток для Бога веде до покаяння.

Зазвичай ми не думаємо, що смуток це щось хороше, але Павло говорив про “смуток для Бога” (2 Коринтянам 7:10) як про необхідну складову покаяння. Зверніть увагу на те, що ви дізнаєтеся про смуток для Бога з наступних джерел: 2 Коринтянам 7:8–11; Aлма 36:16–21; Moрмон 2:11–15 і виступ сестри Мішель Д. Крейг “Божественне невдоволення” (Ліягона, лист. 2018, сс. 52–55). Коли ви відчували смуток для Бога і до яких наслідків це привело у вашому житті?

Ідеї для сімейного вивчення Писань і домашнього вечора

2 Коринтянам 3:1–3.Чи просили члени вашої сім’ї, щоб хтось написав для них рекомендацію, наприклад, для вступу на роботу чи до якогось навчального закладу? Попросіть їх розповісти про цей досвід. Павло навчав, що життя святих були схожі на рекомендаційні листи для євангелії Ісуса Христа, “написан[і] не чорнилом, але Духом Бога Живого”. Читаючи разом 2 Коринтянам 3:1–3, поговоріть про те, як наш приклад подібно до листів, “як[их] всі люди знають і читають”, демонструє істинність і цінність євангелії. Можливо, кожний член сім’ї може написати листа чи “послання” з поясненням того, як інший член сім’ї був хорошим прикладом учня Ісуса Христа. Вони можуть прочитати їх усій сім’ї і віддати кожен свого листа тому члену сім’ї, про якого написали. Чому важливо розуміти, що наші життя це “лис[ти] Христ[ові]”?

2 Коринтянам 5:6–7.Що означає ходити “вірою, а не видінням”? Що ми робимо, аби показати, що ми віримо у Спасителя, хоча не можемо Його бачити?

2 Коринтянам 5:17.Чи може ваша сім’я пригадати чи знайти у природі приклади чогось, що проходить велику трансформацію і стає новою істотою? (Див. фото в кінці цього навчального плану). Як нас може змінити євангелія Ісуса Христа?

2 Коринтянам 6:1–10.Згідно з 2 Коринтянам 6:1–10, що означає бути “служител[ями] Божи[ми]”? (Вірш 4). Які якості мають Божі служителі?

2 Коринтянам 6:14–18.Як ми можемо виконувати пораду Павла: “вийдіть тому з-поміж [неправедних] та й відлучіться” і в той же час любити оточуючих?

Щоб знайти більше ідей для навчання дітей, див. навчальний план для цього тижня у посібнику За Мною йдіть—для Початкового товариства.

Запропонована пісня: “Боже, дай сили”, Збірник дитячих пісень, с. 52.

Як покращити наше навчання

Проведіть наочні уроки. Деякі євангельські поняття, наприклад, Спокуту, може бути важко зрозуміти. Ви можете використати малюнки або предмети, які можуть допомогти вашій сім’ї зрозуміти принципи, які ви відкриваєте в Писаннях.

Коли ми навертаємося до євангелії Христа, наша трансформація така глибока, що Павло описав її як перетворення на “створіння нове” (2 Коринтянам 5:17).