Павло пише послання

7–13 серпня

Римлянам 1–6

“Сила Божа на спасіння”

З молитвою прочитайте Римлянам 1–6, думаючи про членів вашого класу. Це допоможе вам бути чутливими до спонукань Духа під час підготовки до навчання.

піктограма “Обмін думками”

Заохочуйте до обміну думками

Ви можете виділити членам класу кілька хвилин, щоб дослідити Римлянам 1–6 і знайти вірш, який Святий Дух допоміг їм краще розуміти. Після цього вони можуть поділитися вибраним ними віршем з сусідом у класі.

піктограма “Навчання”

Навчайте доктрини

Римлянам 1:16–17

“Я не соромлюсь Євангелії”.

• У багатьох людей були випадки, коли їх висміювали за їхні вірування. Щоб допомогти членам класу, якщо вони потрапляли в такі ситуації, ви можете попросити їх прочитати Римлянам 1:16–17 і подумати про приклади з книги Дії, коли Павло показував, що не соромиться євангелії. Можливо, члени класу також можуть навести причини, чому вони не соромляться євангелії Ісуса Христа. Або ж вони можуть поділитися досвідом, коли вони або інші виявляли, що не соромляться євангелії.

  члени класу піднімають руки

  Ми можемо, не соромлячись, свідчити про євангелію.

Римлянам 2:28–29

Справжнє учнівство міститься в нашому внутрішньому зобов’язанні, й не лише в наших вчинках.

• Як ми оцінюємо наше власне учнівство? Порада Павла римлянам може допомогти нам пам’ятати більше зосереджуватися на серці й духові (див. Римлянам 2:29), а не на зовнішніх вчинках. Щоб допомогти вашому класу зрозуміти пораду Павла, ви можете написати на дошці текст з Римлянам 2:28–29. Замініть слово юдей на святий(а) останніх днів, а слово обрізання на завіт. Як ця зміна розширює наше розуміння вчень Павла? Ви також можете обговорити приклади того, що ми, як члени Церкви, робимо і що є більш значущим і потужним, коли робиться серцем і духом (див. Римлянам 2:29).

Римлянам 3–6

“Де збільшився гріх, там зарясніла благодать”.

• Як ви можете допомогти членам класу зрозуміти вчення Павла про віру, діла і благодать? Ви можете поділитися двома наведеними далі сценаріями, щоб допомогти їм зрозуміти, що нам не слід сприймати наші добрі діла як спосіб довести нашу гідність, а Христову благодать—як підставу для виправдання наших помилок і гріхів. Члени класу можуть знайти істини в Римлянам 3:20–31; 5:1–2; 6:1–2, 21–23, які можуть допомогти Марині та Дмитру. Які ще істини, наведені в “Додаткових джерелах”, можуть допомогти членам класу зрозуміти важливість як праведних діл, так і благодаті Христа?

  Сценарій 1

  Подруга на ім’я Марина відчуває себе приголомшеною, намагаючись бути вірною ученицею. Вона старанно працює, щоб робити все, що, як вона відчуває, їй слід робити, але часто переймається тим, що її зусиль не вистачає. “Чи я достатньо хороша людина?—запитує вона.— Чи Господь прийме мене?”

  Сценарій 2

  Друг на ім’я Дмитро не занадто переймається тим, чи праведні рішення він приймає. Він вірить в Ісуса Христа, він відвідує свої церковні збори, він—люблячий батько і хороший сусід. Однак він вирішив не жити за нормами, які зробили б його гідним отримання храмової рекомендації. Коли сім’я і друзі намагаються заохотити його підготуватися до відвідування храму, він відповідає: “Я хороша людина. Я вірю в Христа. Він вже заплатив за мої гріхи і я не думаю, що Він не дозволить мені увійти в целестіальне царство через якісь незначні речі”.

піктограма “Джерела”

Додаткові джерела

Віра, благодать і діла.

Сценарій 1

• Етер 12:27

• Мороній 10:32–33

• Дж. Девн Корніш, “Чи я достатньо хороша людина? Чи я зможу досягти цього?”, Ліягона, лист. 2016, сс. 32–34

• Президент Дітер Ф. Ухтдорф навчав: “Спасіння не можна купити за гроші послуху; його отримують кров’ю Сина Божого. … Благодать—це дар від Бога, і наше бажання бути слухняними кожній Божій заповіді—це простягання нашої смертної руки, щоб отримати цей священний дар від Небесного Батька” (“Дар благодаті”, Ліягона, трав. 2015, сс. 109–110).

Сценарій 2

• Якова 2:17–26

• Геламан 12:23–24

• Д. Тодд Крістофферсон, “В любові Моїй перебуватимете”, Ліягона, лист. 2016, сс. 48–51

• Президент Ухтдорф навчав: “Якщо благодать є даром від Бога, чому тоді послух Божим заповідям є таким важливим? Навіщо, з огляду на вище сказане, перейматися Божими заповідями—або покаянням? … Наш послух Божим заповідям є природним наслідком нашої безкінечної любові та вдячності за доброту Бога. Така форма щирої любові і вдячності дивовижним чином поєднає наш труд з Божою благодаттю” (“Дар благодаті”, с. 109).

Як покращити наше навчання

Ваше покликання—натхненне. Як учителя, вас було покликано Господом благословляти Його дітей. Господь хоче, щоб ви були успішними; отже, якщо ви живете гідними Його допомоги, Він дасть вам одкровення, якого ви прагнете. (Див. Навчати, як навчав Спаситель, сс. 4–5).