“28 лютого--6 березня. Буття 28--33: “Дійсно, Господь пробуває на цьому місці”, За Мною йдіть---для Недільної школи. Старий Завіт. 2022 (2021)
“28 лютого--6 березня. Буття 28--33”, За Мною йдіть---для Недільної школи. 2022
28 лютого--6 березня
Буття 28--33
“Дійсно, Господь пробуває на цьому місці”
Готуючись навчати, з молитвою визначте, які принципи з Буття 28--33 можуть бути найкориснішими для членів вашого класу. Наведені далі ідеї мають лише доповнювати ваше особисте вивчення і натхнення.
Записуйте свої враження
Заохочуйте до обміну думками
Одне з благословень збирання разом у класі Недільної школи полягає у тому, що члени класу можуть допомагати одне одному розуміти Писання. Заохочуйте членів класу ділитися з тим, хто сидить поруч, чого навчав їх Святий Дух, коли вони вивчали Писання цього тижня. Можна попросити кількох з них поділитися з класом тим, що вони обговорювали. Це може бути хорошим початком для обговорення у вашому класі.
Навчайте доктрини
У храмі ми укладаємо завіти з Богом.
-
Як ви можете допомогти членам класу зрозуміти те, що сталося з Яковом у Бет-Елі, як це описано у Буття 28:10--22? Вони можуть почати, розглянувши Буття 27:41--45; 28:1--5 і розмірковуючи про життя Якова на той час. Що міг відчувати Яків? Після цього члени класу можуть опрацювати Буття 28:10--22. Як цей досвід благословив Якова? Як його могло бути втішено? Як досвід Якова може надихати нас, коли ми поклоняємося у храмі? Клас також може заспівати, прочитати або послухати гімн “Боже, до Тебе йду”, який основується на цих віршах (Гімни, № 46). Вони можуть поділитися фразами з пісні або з Буття 28:10--22, які нагадують їм про те, як вони намагалися наближатися до Спасителя.
-
Драбина, яку бачив Яків уві сні, часто порівнюється з храмовими завітами. Ви можете показати або намалювати зображення драбини і храму. Члени класу можуть розглянути Буття 28:10--22 і обговорити, чого навчає нас про храм драбина зі сну Якова. Що ще ми знаходимо у цих віршах, що нагадує нам про благословення, які ми отримуємо завдяки нашим храмовим завітам?
-
Щоб допомогти членам класу обдумати обіцяння Авраамового завіту, який Господь оновив з Яковом, ви можете попросити їх прочитати Буття 28:10--15 і обговорити, як ми можемо отримати ці благословення сьогодні (див. також Буття 12:2--3). Вони також можуть прочитати висловлювання Президента Рассела М. Нельсона, що знаходиться у “Додаткових джерелах”, і знайти благословення, які ми отримуємо завдяки укладанню і дотриманню завітів. Як Якова було благословенно через отримання обіцянь, що знаходяться в Буття 28:10--15? Який зв’язок ми бачимо між подіями в цих віршах і подіями в Буття 29 і 30 (одруження Якова і народження його дітей)? Як Господь благословляє нас, коли ми укладаємо священні завіти і дотримуємося їх?
Спаситель може допомогти нам подолати розбрат у наших сім’ях.
-
Буття 32--33 може надихнути членів класу, які хочуть знайти зцілення у сімейних стосунках. Може бути корисним попросити одного члена класу коротко підсумувати події, записані у Буття 27. У навчальному плані для цього тижня у посібнику За Мною йдіть---для окремих осіб і сімей містяться запитання для обдумування під час вивчення Буття 32--33. Члени класу можуть вибрати одне з цих запитань і знайти відповіді у цих розділах. Можливо, вони також захочуть поділитися досвідом, коли вони зміцнювали напружені відносини у своїх сім’ях. Заохочуйте їх розповісти, як Небесний Батько допомагав їм.
Додаткові джерела
Ми є дітьми завіту.
Президент Рассел М. Нельсон навчав:
“Під час хрищення ми укладаємо завіт служити Господу і дотримуватися Його заповідей. Коли ми причащаємося, ми поновлюємо той завіт і заявляємо про нашу готовність взяти на себе ім’я Ісуса Христа. Таким чином нас всиновлюють як Його синів і дочок, і ми стаємо братами і сестрами. Він є батьком нашого нового життя. Зрештою, у святому храмі ми можемо стати співспадкоємцями благословень вічної сім’ї, як колись було обіцяно Аврааму, Ісаку, Якову та їхнім нащадкам. Таким чином целестіальний шлюб є завітом піднесення.
Коли ми усвідомлюємо, що ми є дітьми завіту, ми знаємо, хто ми, і чого Бог від нас чекає. Його закон записаний у наших серцях. Він наш Бог, а ми Його народ. Віддані діти завіту залишаються непохитними, навіть посеред нещасть. Коли це вчення глибоко проникає у наші серця, навіть жало смерті втрачає свою гостроту і наша духовна витривалість зростає” (“Завіти”, Ліягона, лист. 2011, с. 88).