Урок 56: Учення і Завіти 41–44

Учення і Завіти 42

Господні закони

В Ученні і Завітах 42 Господь виконав Своє обіцяння святим, що Він дасть їм Свій закон після того, як вони переїдуть до Огайо. Він виклав основні закони поведінки для членів Церкви. Цей урок допоможе студентам показати свою любов до Господа, підкоряючись Його заповідям.

Можливі навчальні завдання

Дві різні перспективи

На початку уроку запросіть студентів поміркувати, а потім поділитися своїми думками щодо такого запитання:

• Дивлячись на те, що сьогодні відбувається у світі, чому, ви вважаєте, що нам потрібні заповіді від Бога?

Напишіть послух та непослух у верхній частині двох різних колонок на дошці. Потім студенти можуть під відповідними колонками записати список причин того, чому люди можуть виконувати або не виконувати заповіді.

Запропонуйте студентам трохи поміркувати про свої власні причини для дотримання чи не дотримання Божих заповідей.

Сьогодні під час навчання шукайте скерування Святого Духа, щоб це допомогло вам краще зрозуміти, чому Господь дає заповіді і як ви можете продовжувати чи навіть вдосконалювати свій послух.

Господній закон

Господь пообіцяв святим, що Він дасть їм Свій закон, якщо вони зберуться в Огайо (див. Учення і Завіти 38:32). Одразу після прибуття до Огайо Пророк Джозеф Сміт та 12 старійшин об’єдналися у вірі і щирій молитві (Учення і Завіти 41:3) і попросили Господа відкрити Свій закон.

Прочитайте Учення і Завіти 42:1–3 для того, щоб побачити Господню відповідь.

• Що у цих віршах для вас є значущим?

Потім Господь навчав про декілька заповідей, за якими Він хоче, щоб жив Його народ.

Для наступного завдання студенти можуть обрати ті вірші, які вони будуть читати, чи ви можете їх попросити прочитати вірші, обрані вами. Можна запропонувати студентам написати на дошці заповіді, які вони знайшли, і в якому(их) віршах вони їх знайшли.

Прочитайте принаймні дві наведені далі групи віршів, шукаючи Господні заповіді:

• Учення і Завіти 42:4–7

• Учення і Завіти 42:18–21

• Учення і Завіти 42:22–26

• Учення і Завіти 42:27–30

• Учення і Завіти 42:40–42

Згідно з віршем 29, чому ми маємо дотримуватись Господніх заповідей?

Згідно з цим віршем, якщо ми дотримуємося Господніх заповідей, то виявляємо свою любов до Нього. Студенти можуть позначити цю істину у вірші 29 та зробити перехресне посилання чи онлайн-посилання на Іван 14:15. Студенти також можуть прочитати Учення і Завіти 41:5 і дізнатися те, що ще означає для Господа наш послух.

Можна розбити студентів на групи і попросити їх прочитати наведений далі матеріал і відповісти на запитання.

Заради зміцнення молоді: путівник для прийняття рішень навчає:

Щоб допомогти вам приймати правильні рішення, Бог дає заповіді. Він робить це, бо любить вас. Найкращою причиною виконання Божих заповідей є ваша любов до Нього. Любов є основою Божих заповідей. (Заради зміцнення молоді: путівник для прийняття рішень, [2022], с. 11.)

• Як Божі заповіді являються проявом Його любові?

• Як наш послух Божим заповідям показує Йому, що ми Його любимо?

Його заповіді

Дехто зі студентів може мати бажання виконати наступне завдання, використовуючи заповідь, яка не записана в Учення і Завіти 42. Можна розширити перелік заповідей, щоб вони відповідали потребам і бажанням ваших студентів.

Виберіть одну заповідь з розділу 42, про яку ви б хотіли дізнатися більше чи поміркувати про неї.

Під час вивчення підготуйтеся, щоб поділитися своїми думками про заповідь, яку ви вибрали. Ви можете записати свої думки в щоденнику для навчання.

1. Інші вірші з Писань, виступи з генеральної конференції чи уривки з брошури Заради зміцнення молоді, які поглиблюють ваше розуміння цієї заповіді

2. Які, на вашу думку, є причини того, що люблячий і всезнаючий Небесний Батько дав нам цю заповідь?

3. Як, на вашу думку, дотримання цієї заповіді допомагає нам слідувати за Спасителем, виявляти нашу любов до Нього та ставати більш схожими на Нього?

4. Відчуття, які ви отримали, дотримуючись цієї заповіді (необов’язково; можна цим поділитися, лише якщо цей досвід не занадто священний чи особистий)

Дайте студентам можливість поділитися вивченим. Ви можете попросити їх поділитися своїми думками у невеликих групах.

Якщо студенти раніше написали на дошці заповіді, ви можете запропонувати їм обвести колом заповіді, які вони щойно вивчали. Потім запропонуйте студентам вибрати одну чи дві заповіді, які, на їхню думку, були б найкориснішими для обговорення на уроці. Попросіть їх уявити, що комусь важко зрозуміти та дотримуватись цієї заповіді. Запропонуйте класу попрацювати разом, щоб допомогти цій людині. Ви можете почати з запрошення тих студентів, які вивчали саме ці заповіді, щоб вони поділилися своїми думками, які вони отримали під час свого вивчення даної теми. Також запропонуйте іншим студентам поділитися думками, які можуть допомогти. Ви можете поставити такі запитання: “Які перешкоди можуть бути у цієї людини?” “Як ми можемо допомогти їм подолати ці перешкоди?” “Як ми можемо допомогти їм зрозуміти й відчути любов Господа через цю заповідь?”

Мій послух Божим заповідям

Пам’ятаючи те, про що ви дізналися і відчули на цьому уроці, виберіть заповідь, на якій, за вашим відчуттям, Господь хотів би, щоб ви зосередилися. У своєму щоденнику для навчання дайте відповіді на такі запитання:

• Як послух цій заповіді може благословити моє життя?

• Як ця заповідь допомагає мені виявляти свою любов до Небесного Батька й Ісуса Христа та слідувати за Ними?

• Який конкретний крок я хотів\ла би зробити, щоб виявити свою любов до Господа та дотримуватися цієї заповіді?

Заохотьте студентів скласти план для кращого дотримання заповіді, яку вони вибрали.

Додаткові джерела

Чому Бог дає нам заповіді?

Старійшина Дейл Г. Ренлунд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:

У Божому плані містяться настанови для нас, які в Писаннях називаються заповідями. Ці заповіді не є чудернацькою чи довільною збіркою нав’язаних правил, призначених лише для того, щоб навчити нас послуху. Вони пов’язані з розвитком нами якостей побожності, поверненням до нашого Небесного Батька та отриманням тривалої радості. (Дейл Г. Ренлунд, “Виберіть собі сьогодні”, Ліягона, лист. 2018, с. 105.)

Ви також можете показати відео “Why Does God Give Us Commandments?” (Чому Бог дає нам заповіді?)(0:39), щоб допомогти студентам уявити те, чому Бог дає нам заповіді.

Учення і Завіти 42:22–23. Чому хтивість є таким серйозним гріхом?

Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:

Крім того, що її вплив примушує Духа покидати наші душі, я думаю, що вона є гріхом, оскільки оскверняє найвищі й найсвятіші стосунки, які Бог дає нам у смертному житті, — любов чоловіка і жінки одне до одного та бажання пари привести дітей в сім’ю, яка існуватиме вічно. Хтось сказав, що уявлення про істинну любов невід’ємне від уявлення про її вічність. Істинна любов триває. Але хтивість змінюється зі швидкістю перегортання порнографічної сторінки або погляду на наступний об’єкт потенційного задоволення, чоловіка чи жінку. Любов спонукає нас інстинктивно звертатися до Бога та інших людей. З іншого боку, хтивість є якою завгодно, але не благочестивою, і возвеличує потурання власним бажанням. Любов супроводжується щедрими руками й щирим серцем; хтивість же несе лише невгамовні бажання. (Джеффрі Р. Холланд, “Не впускати ворога душі моєї”, Ліягона, трав. 2010, 44–45.)

Учення і Завіти 42:24–26. Що таке перелюб, і чому ми повинні його уникати?

Перелюб — це “незаконний статевий звʼязок чоловіка й жінки” (Путівник по Писаннях, “Перелюб”, scriptures.ChurchofJesusChrist.org).

Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, чому ми повинні жити за Господнім законом цнотливості, не зважаючи на те, у шлюбі ми чи ні:

Сила породження є духовно важливою. Зловживання цією силою шкодить цілям Батькового плану і нашого смертного життя. Наш Небесний Батько і Його Улюблений Син є творцями й довірили кожному з нас частинку Їхньої сили творити. Особливі настанови щодо належного користування здатністю створювати життя є невідʼємними складовими Батькового плану. Наше ставлення до цієї божественної сили й користування нею визначатиме у значному ступені наше щастя у смертному житті й нашу долю у вічності…

Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів має єдину, незмінну норму статевої моральності: інтимні стосунки є належними лише між чоловіком і жінкою в узах шлюбу, встановлених у Божому плані. Такі стосунки — це не лише цікавість, яка спонукає до досліджень, не лише пристрасть, яка має бути задоволена, чи спосіб відпочинку або розваги, до якого слід егоїстично вдаватися. Вони не є підкоренням, яке слід здійснити, чи дією, яку слід виконати. Скоріше вони є одними з найвищих проявів нашої божественної природи й потенціалу в смертному житті та шляхом зміцнення емоційних і духовних уз між чоловіком і дружиною. (Девід А. Беднар, “Ми віримо, що маємо бути цнотливими”, Ліягона, трав. 2013, с. 42.)

Додаткові навчальні завдання

Місіонерська порада

Запропонуйте студентам поміркувати про ту пораду, яку б вони дали новому місіонеру, який хвилюється про те, як ефективно служити. Студенти можуть прочитати Учення і Завіти 42:6–7, 12–17;50:13–14, 17–20 і дізнатися про пораду Господа для старійшин, яких Він мав послати з Огайо, щоб навчати євангелії. Студенти можуть використати те, про що вони дізналися у цих віршах, а потім через рольову гру показати, що б вони порадили місіонеру. Можна запропонувати студентам поміркувати про те, яку місіонерську пораду можна застосувати до них саме зараз.

Учення і Завіти 42:43–52. Господь дає настанови щодо смерті й зцілення

Попросіть студентів поміркувати над своєю відповіддю на таке запитання:

• Яку пораду ви б дали тому, хто молився про полегшення від хвороби, але не був зцілений?

Поясніть, що в Ученні Завітах 42:43–52 Господь дав настанови щодо смерті й зцілення. Запропонуйте студентам розділитися на групи по дві-три людини. Попросіть їх прочитати Учення і Завіти 42:43–52 у своїх групах, шукаючи те, чого Господь навчав про зцілення. Запропонуйте їм написати принцип, який є Господнім законом зцілення хворих. Вони можуть написати щось на кшталт: “Якщо ми маємо віру в Ісуса Христа, тоді ми можемо зцілитися, за Його волею”.

Обговоріть відповіді студентів на таке запитання:

• Чому важливо пам’ятати про те, що зцілення залежить від нашої віри й волі Господа?

Ви могли б також запропонувати студентам звернутися до розповіді Джона та Хезер у статті “Прийняти Божу волю й призначений Ним час” (Девід А. Беднар, Ліягона, серп. 2016, сс. 31–35).