Урок 80: Учення і Завіти 67–70

Учення і Завіти 67

Свідчення про істинність

Багато провідників Церкви підтримували публікацію одкровень, які отримав пророк Джозеф Сміт, розуміючи, що вони походять від Бога. Інші зосереджувалися на тому, що здавалося їм недоліками в одкровеннях, і, в результаті, не мали певності в тому, що вони походять від Господа. Цей урок може допомогти зміцнити впевненість студентів у тому, що Господь промовляє до нас через пророків і що Учення і Завіти є Його словом.

Можливі навчальні завдання

Свідчення

Визначте спосіб як допомогти студентам задуматись про їхнє свідчення про євангельські істини, пов’язані з планом Небесного Батька. Студенти можуть виконати наступне завдання на дошці або у своїх щоденниках для навчання.

Намалюйте з одного боку дошки фігурку людини. З іншого боку складіть список різних складових плану Небесного Батька, щодо яких люди, можливо, мають отримати свідчення. Також можна показати зображення, що представляють різні складові плану Небесного Батька, наприклад, зображення Ісуса Христа, сучасного пророка чи Писань. Виберіть кілька із цих складових та запропонуйте студентам обговорити таке.

• Чому, можливо, буде корисним мати свідчення про ці складові плану Небесного Батька?

• Які перешкоди можуть завадити зміцненню це свідчення?

Під час відповідей студентів ви можете скласти список перешкод між зображенням фігурки людини і списком того, про що нам слід отримати свідчення у своєму житті.

Після обговорення запросіть студентів подумати про їхні власні свідчення стосовно різних складових плану Небесного Батька. Запропонуйте їм під час уроку шукати істини, які можуть допомогти їм отримати або зміцнити свої свідчення.

Як отримати і зміцнити свідчення

Щоб допомогти студентам зрозуміти контекст розділу 67, ви можете поділитися деякими подробицями з наведеного нижче абзацу.

Наприкінці 1831 року Джозеф Сміт мав низку записаних одкровень від Господа, але дуже мало людей мали доступ до цих записів. Господь дав одкровення про те, що їх потрібно видати книгою. Як і Книга Мормона, Книга Заповідей (пізніше опублікована під назвою Учення і Завіти) мала містити свідчення очевидців. Однак дехто з провідників Церкви вагалися свідчити — вони мали сумніви щодо певних мовних конструкцій і бажали їх поліпшити.

До списку перешкод можна додати “мову”. Запитайте, чи має щось із зазначеного стосунок до сучасної молоді.

Прочитайте Учення і Завіти 67:1–5 і знайдіть, що Господь сказав цим чоловікам.

• Чому, на вашу думку, їм було потрібно почути це?

• Яку євангельську істину ви можете визначити у цих віршах?

  Під час відповідей студентів, допоможіть їм визначити таку істину: Господь чує наші молитви, знає наше серце і може дати нам свідчення про істинність, якого ми прагнемо.

• Як, на вашу думку, це може допомогти нам, коли ми шукаємо свідчення або маємо з ним проблеми?

• Чому, на вашу думку, “острахи у [наших] серцях” (Учення і Завіти 67:3) можуть завадити нам отримати благословення?

• Що Господь визнав про Джозефа Сміта у вірші 5? Хоча Пророк не був досконалим і красномовним, чому було не мудро намагатися “висловитися краще за його мову”? (Учення і Завіти 61:5).

Подолання перешкод з допомогою Господа

Господь знає наше серце і може допомогти нам подолати перешкоди для наших свідчень. У цьому випадку Господь кинув виклик старійшинам Своєї Церкви, щоб допомогти їм отримати “свідчення про істинність” (вірш 4) одкровень, отриманих Джозефом Смітом.

Якщо вашим студентам подобаються виклики, наведене далі завдання можна подати у формі вікторини. Попросіть їх уважно прочитати вірші, після цього закрити свої примірники Писань і спробувати відповісти на такі запитання.

Прочитайте Учення і Завіти 67:6–9, шукаючи деталі виклику Господа.

• Яке одкровення вони мали вибрати? (Див. вірш 6.)

• Яку людину вони мали вибрати? (Див. вірш 6.)

• Що пропонувалося написати цій людині? (Див. вірш 7.)

• Що сталося б, якби їм вдалося це зробити? (Див. вірш 7.)

• Що сталося б, якби їм це не вдалося? (Див. вірші 8–9.)

  Щоб дізнатися, що було далі, можна роздрукувати або продемонструвати зображення “Слова пророка істинні” з журналу Заради зміцнення молоді за червень 2021 року та попросити студентів прочитати написане на ньому. Як варіант, ви можете пояснити, що Уільяма Маклелліна, 25-річного шкільного вчителя і новонаверненого до Церкви, було призначено “наймудрішим” (вірш 6) із групи, і він прийняв виклик Господа. Коли він закінчив, усі побачили, що написане ним не походить від Господа.

• На вашу думку, які уроки ці чоловіки винесли з цього досвіду?

  Коли студенти відповідатимуть, їх можна попросити переглянути вірш 9. Також можна пояснити, що чимало старійшин підписали документ, офіційно засвідчивши істинність одкровень у Книзі Заповідей.

• Як цей досвід показує, що Господь знав їх і міг надати допомогу у їхніх свідченнях?

Далі Господь дав цим чоловікам обіцяння ще більшого духовного досвіду, якщо вони “скин[уть] з себе ревнощі та страхи і змир[яться] переді Мною” (Учення і Завіти 67:10).

Як ця істина застосовується сьогодні

Уявіть, що комусь із ваших знайомих важко повірити, що Господь промовляє до нас через пророків і що Учення і Завіти є словом Господа.

За бажанням студенти можуть додати до сценарію деталі, вибравши одну з перешкод, зазначених на дошці, і запропонувавши особі подолати її, щоб отримати свідчення. Після цього ви можете прочитати або продемонструвати такі настанови.

Подумайте, як ви могли б допомогти цій людині, зробивши таке:

1. Запишіть, що б ви сказали, щоб допомогти їй зрозуміти, що Господь чує наші молитви, знає наше серце і може дати нам свідчення про пророків та Учення і Завіти. За можливості, можна включити власний досвід або досвід своїх близьких, який є свідченням цих істин.

2. Скористайтеся уривками з Писань, історіями з Писань або власним досвідом та розкажіть, що ми можемо зробити, щоб зміцнити наші свідчення про пророків та Учення і Завіти (серед прикладів можна назвати Учення і Завіти 1:37–38; 21:4–6; Мороній 10:4–5). Поділіться тим, як Господь може благословити нас за такі дії.

Попросіть кількох студентів поділитися тим, що вони підготували. Подякуйте студентам за їхні ідеї і досвід.

На завершення запропонуйте студентам обдумати власні свідчення про те, що Господь промовляє через пророків і що Учення і Завіти є істинними. Свідчіть про те, що Господь чує їхні молитви, знає їхнє серце та може допомогти їм здобути свідчення. Попросіть їх записати будь-які враження, які вони отримали на цьому уроці.

Додаткові джерела

Що Джозеф Сміт записав про цю подію?

Пророк записав:

Уільям Е. Маклеллін, будучи наймудрішою людиною, на його думку, маючи більше знання, ніж розуміння, спробував написати заповідь, подібну до найменшої заповіді Господа, але не зміг; писати в ім’я Господа — це величезна відповідальність. Старійшини і всі присутні, хто став свідком цієї марної спроби людини скопіювати мову Ісуса Христа, відновилися у своїй вірі в повноту євангелії і в істину заповідей та одкровень, які Господь дав Церкві через моє посередництво; і старійшини виразили бажання свідчити про їхню істинність всьому світу. (Joseph Smith, in History of the Church, 1:226)

Учення і Завіти 67:3. Як наші страхи можуть впливати на нас?

Старійшина Дітер Ф. Ухтдорф, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:

Частково наша проблема, на мою думку, полягає в тому, що ми уявляємо, що у Бога всі Його благословення зачинені у величезній хмарі на небесах, і Він відмовляється давати їх нам, доки ми не підкоримося встановленим Ним певним суворим батьківським вимогам… В дійсності Небесний Батько постійно проливає на нас благословення. Та наш страх, сумніви і гріх, подібно до парасолі, блокують ці благословення, і вони не доходять до нас. (Дітер Ф. Ухтдорф, “Радісно жити за євангелією”, Ліягона, лист. 2014, сc. 121–122)

Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, як ми можемо подолати наші страхи:

Ми можемо бути благословенні перемогою над нашими страхами і зміцненням нашої віри, якщо виконаємо настанову Господа: “Звертайтеся до Мене в кожній думці; не вагайтеся, не бійтеся” (УЗ 6:36&). (Девід А. Беднар, “Тому вони усмирили свій страх”, Ліягона, трав. 2015, с. 48)

Що я маю робити, коли помічаю недосконалості інших?

Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав:

Отож, будьте досконалі—зрештою

Старійшина Холланд навчає, що прагнучи виконати заповідь бути досконалими, ми не повинні впадати в розпач, а маємо бути завзятими, щоб досягати цієї мети у вічності.

Мої брати і сестри, цей земний шлях, яким ми йдемо, бездоганно не пройшла жодна людина, крім Ісуса, тож, поки ми живемо земним життям, давайте прагнути до постійного вдосконалення, не будучи одержимі тим, що вчені, які вивчають проблеми поведінки, називають “токсичним перфекціонізмом”. Нам слід уникати надмірно очікувати цього від себе і від інших і, я можу додати, від тих, кого покликано служити в Церкві, — що для святих останніх днів означає — від кожної людини, бо всі ми покликані десь служити. (Джеффрі Р. Холланд, “Отож, будьте досконалі — зрештою”, Ліягона, лист. 2017, с. 42)

Додаткові навчальні завдання

Сприйняття Божих пророків

Якщо є доцільним продовжити обговорення побоювань старійшин щодо мови (формулювань) одкровень, можна скористатися таким наочним прикладом: покажіть щось красиве, наприклад, картину, але попросіть студентів сказати, що їм у ній не подобається.

• Що зазвичай відбувається, коли ми зосереджуємося на недоліках чогось?

Запропонуйте студентам обговорити можливі небезпеки судження про пророка на основі його мови і недоліків. Чому є небезпечним вважати, що ми можемо “висловитися краще за його мову”? (Учення і Завіти 61:5).

Для студентів може бути корисно про себе оцінити свої почуття стосовно пророка.

Важливість покірності

Після того, як студенти вивчать спроби Уільяма Маклелліна написати одкровення, може бути корисним запитати студентів, як цей досвід міг упокорити старійшин.

Запропонуйте студентам прочитати Учення і Завіти 67:10, 14 і знайти, які благословення Господь обіцяв, якщо вони зростатимуть у своїй покірності.

Студенти можуть дізнатися більше про покірність у Путівнику по Писаннях і поділитися тим, чому, на їхню думку, прагнути одкровення надзвичайно важливо у покірності.

Учення і Завіти 68:1–5

Попросіть студентів розповісти, як ми можемо пізнати волю Господа стосовно себе.

Поясніть, що під час конференції, яка пройшла 1 листопада 1831 року, четверо старійшин, які незабаром мали стати місіонерами, звернулися до Джозефа Сміта і попросили дізнатися волю Господа стосовно них. У відповідь Господь відкрив зразок для проповідування євангелії. Попросіть студентів прочитати Учення і Завіти 68:1–5 і знайти елементи цього зразка. Може бути корисним дізнатися, що вжите в оригіналі слово ensample означає зразок або модель.

• Яке обіцяння Господь дав Своїм слугам у віршах 3–5?

• Як впливатимуть натхненні слова місіонерів на тих, хто приймає їх?

Студенти можуть висловлюватися по-різному, однак вони мають визначити такий принцип: коли слуг Господніх спонукає Святий Дух, їхні слова вестимуть людей до спасіння.

Поясніть, що хоча ті, кого висвячено проповідувати євангелію, можуть допомагати людям отримати свідчення про істину, тільки Президент Церкви має право отримувати і проголошувати волю Господа для всієї Церкви. Під його керівництвом інші члени Першого Президентства і члени Кворуму Дванадцятьох Апостолів також мають повноваження проголошувати нам Божу волю.

Обговоріть, як цей принцип може стосуватися нас сьогодні.