“Урок 1 Підготовчий матеріал для уроку: Прелюдія до Відновлення”, Підґрунтя Відновлення. Підготовчий матеріал для уроку (2019)
“Урок 1 Підготовчий матеріал для уроку”, Підґрунтя Відновлення. Підготовчий матеріал для уроку
Урок 1 Підготовчий матеріал для уроку
Прелюдія до Відновлення
Вітаємо на курсі Підґрунтя Відновлення. Під час цього курсу ви вивчатимете фундаментальні одкровення, доктрину, дізнаватиметеся про людей та історичні події, пов’язані з Відновленням Церкви Ісуса Христа в останні дні. Якщо ви з молитвою вивчатимете ці матеріали, це допоможе вам пов’язати ці ідеї й людей зі своїм життям і обставинами. Ви також краще зможете набувати духовні знання і відрізняти істину від хибних ідей.
Цей підготовчий матеріал надасть вам базу для навчання у класі. Вивчення підготовчого матеріалу для кожного уроку до його проведення допоможе вам отримати глибший, більш змістовний досвід у навчанні.
Якщо ви будете молитовно ставитися до цього курсу, то побачите руку Господа в історії Відновлення і почуєте Його голос в одкровеннях Відновлення (див. Учення і Завіти 18:34–36). В кінці цього першого уроку ви матимете можливість пояснити, чому необхідно було відновити Церкву. Ви також маєте зрозуміти, як Господь підготував шлях для нового розподілу істини в наші дні.
Розділ 1
Що призвело до Великого відступництва?
Після смерті і воскресіння Ісуса Христа Його апостоли продовжували керувати Церквою, коли вона поширювалася. Президент М. Рассел Баллард, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив, як Церква Ісуса Христа зрештою впала у відступництво:
У Новому Завіті вказано, що перші апостоли невтомно працювали, щоб зберегти церкву, яку Ісус Христос залишив під їхню опіку й захист, але вони знали, що їхні зусилля врешті-решт будуть марними. Павло писав солунянським святим, які з нетерпінням чекали на Друге пришестя Христа, що “той день не настане, аж перше прийде відступлення” (2 Солунянам 2:3). …
Зрештою, окрім відомого винятку в особі Івана Улюбленого, Петро і його товариші-апостоли загинули мученицькою смертю. Апостол Іван і члени Церкви намагалися вижити під час жахливих утисків. Нехай їм вічно буде шана, бо християнство вижило і дійсно було видатною силою наприкінці другого століття від Р.Х. Багато доблесних святих були знаряддям, щоб допомогти християнству вистояти.
Незважаючи на значущість служіння цих святих, вони не мали того самого апостольського повноваження, яке Петро та інші апостоли отримали через висвячення під руками Самого Господа Ісуса Христа. Коли те повноваження було втрачене, чоловіки почали шукати інші джерела для розуміння доктрини. В результаті цього багато простих і дорогоцінних істин було втрачено. (M. Russell Ballard, “Restored Truth”, Ensign, Nov. 1994, 65–66)
Пророк Нефій бачив Велике відступництво у видінні. Він бачив, що протягом цього відступництва, злочестиві люди “вилучили з євангелії Агнця багато частин, простих і найцінніших; а також багато завітів Господа вилучили вони” (1 Нефій 13:26). Він також бачив, що “багато простого і цінного бу[де] вилучено з” Біблії під час Великого відступництва (1 Нефій 13:28). Ангел сказав Нефію: “Через те, що було вилучено з євангелії Агнця, надзвичайно велика кількість спотикається, так, настільки, що Сатана має велику владу над ними” (1 Нефій 13:29).
Розділ 2
Як Господь підготував шлях для Відновлення?
Після багатьох століть відступництва, протягом якого дуже небагато людей мали доступ до Писань, натхненні чоловіки й жінки робили все, що могли, часто ризикуючи власним життям, аби допомогти іншим знайти істину. Наприкінці 14-го століття Джон Вікліф почав переклад Біблії англійською мовою, за що був засуджений як єретик релігійними керівниками своєї доби. Винахід друкувального верстату в середині 15 століття дозволив набагато більшій кількості людей мати свій примірник Біблії. У 16-му столітті Дух Господа зійшов на Мартіна Лютера, Ульріха Цвінглі, Жана Кальвіна, Джона Нокса, Енн Еск’ю та багатьох інших, хто почав виступати проти помилок пануючих церков їхньої доби. Вільям Тиндейл та інші також зробили нові переклади Біблії. Багато з цих реформаторів заплатили за свої дії власним життям. Їхні зусилля сприяли організації нових протестантських церков. Оскільки Європі не вистачало релігійної свободи, створення цих нових церков вело до значних конфліктів.
Релігійні переслідування спонукали багатьох з цих та інших людей знайти новий дім, де вони могли вільно поклонятися. Серед них були пілігрими, які подорожували з Англії до Америки на початку 17-го століття. Пророк Нефій бачив у видінні багатьох таких релігійних реформаторів, які зрештою оселилися в Америці.
Нащадки пілігримів та інших іммігрантів, які продовжували прагнути свободи, відділилися від Великобританії, що призвело до Американської революційної війни. Одного з солдатів, який бився на боці Америки, звали Ейзел Сміт. Ейзел, дідусь Пророка Джозефа Сміта по батькові, якось сказав: “У своїй душі я відчув, що один з моїх нащадків проголосить роботу, аби революціонізувати світ релігійного віросповідання” (Joseph Fielding Smith, Church History and Modern Revelation, 2 vols. [1953], 1:4). Ейзел став свідком заснування нової нації, душею якої була релігійна свобода.
Старійшина Роберт Д. Хейлз, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, що заснування Сполучених Штатів Америки було кроком до підготовки світу до Відновлення євангелії:
Релігійні почуття надихали засновників нової нації на Американському континенті. Вони з Божої руки затвердили релігійну свободу для кожного громадянина в натхненному “Біллі про права”. Через чотирнадцять років, 23 грудня 1805 року, народився Пророк Джозеф Сміт. Підготовка до Відновлення майже завершилась.
… Я свідчу, що рука [Ісуса Христа] була над усією роботою Відновлення з часів заснування цього світу. (Роберт Д. Хейлз, “Підготовка до Відновлення та Другого пришестя: “Моя рука буде над тобою”, Ensign або Ліягона, лист. 2005, сс. 90, 92)
Президент М. Рассел Баллард розповів наступне:
Джозеф Сміт старший, батько Пророка, переживав фінансові труднощі. … [Він] почав бізнес з партнером. Партнер по бізнесу взяв гроші і загубив їх. Вони невдало придбали ферму. Вони придбали іншу, і теж невдало; купили ще одну, і також схибили. Зрештою Джозеф Сміт старший переїхав до Пальміри. Рука Господа працювала, щоб привести сім’ю Смітів туди, де вона була потрібна Йому. (M. Russell Ballard, “The Tapestry of God’s Hand” [Joseph Smith Memorial Fireside, Feb. 13, 2011, Logan Institute of Religion, Utah State University])
За божественним задумом Джозеф Сміт народився у правильний час, у правильному місці і за правильних умов, щоб започаткувати події Відновлення. Президент Бригам Янг свідчив:
[Джозефа Сміта] було висвячено наперед у вічності очолити цей останній розподіл. (Teachings of Presidents of the Church: Brigham Young [1997], 96)