“Урок 27 Підготовчий матеріал для уроку: Одкровення про священство”, Підґрунтя Відновлення. Матеріал для вчителя (2019)
“Урок 27 Підготовчий матеріал для уроку”, Підґрунтя Відновлення. Матеріал для вчителя
Урок 27: Підготовчий матеріал для уроку
Одкровення про священство
Чи замислювалися ви колись або чи просили вас пояснити, чому святі останніх днів, які були чорношкірими африканського походження, певний час мали обмеження щодо висвячення у священство і отримання храмових обрядів? Під час вивчення зверніть увагу на те, що нам відомо і що невідомо про обмеження стосовно священства і храмових обрядів. Знаходьте істини, які можуть допомогти вам краще зрозуміти цю тему і правильно та вірно пояснювати її іншим.
Розділ 1
Що нам відомо про причину появи обмежень стосовно священства та храмових обрядів?
“Книга Мормона навчає, що “всі є однаковими для Бога”, включаючи “чорного і білого, зв’язаного і вільного, чоловічої статі і жіночої” (2 Нефій 26:33). Протягом історії Церкви люди кожної раси й приналежності в багатьох країнах були хрищені і жили як віддані члени Церкви. За життя Джозефа Сміта кілька чорношкірих чоловіків, членів Церкви, були висвячені у священство. На початку історії Церкви її провідники припинили дарувати священство чорношкірим чоловікам африканського походження. У церковних записах немає чітких пояснень щодо причин появи цієї практики” (вступ до Офіційної декларації—2).
Ілайджа Ейбл був одним з кількох чорношкірих чоловіків, висвячених у священство на початку історії Церкви.
Протягом цього часу чорношкірих чоловіків і жінок також було позбавлено можливості отримувати храмові обряди, але їм дозволялося христитися й отримувати дар Святого Духа. Хоча мало що відомо про причину появи обмежень стосовно священства і храмових обрядів, пророки останніх днів, в тому числі Бригам Янг, Девід О. Мак-Кей і Гарольд Б. Лі, навчали того, що прийде час, коли всі гідні члени Церкви, незалежно від раси, зможуть отримати всі благословення євангелії (див. “The Long-Promised Day”, Ensign, June 2018, 34).
Впродовж років деякі провідники і члени Церкви називали можливі причини появи обмежень стосовно священства і храмових обрядів. Однак ці висловлювання були дані як особисті погляди і не відображають учення Церкви.
Коли було дано одкровення про зняття обмежень щодо священства і храмових обрядів, Президент Даллін Х. Оукс, з Першого Президентства, ще не був апостолом. Тоді він так висловив свої почуття стосовно цих обмежень:
Я бачив, який біль та розчарування відчували ті, хто страждав від цих обмежень і хто … шукав причини їх появи. Я вивчав причини, які висувалися в той час, і не міг знайти підтвердження про істинність хоча б однієї з них. Під час своїх сповнених молитви досліджень я дізнався, що, загалом, Господь рідко пояснює заповіді й настанови, які Він дає Своїм служителям. Я прийняв рішення бути вірним нашим провідникам-пророкам і молитися---як було обіцяно від започаткування цих обмежень,---що настане день, коли всі будуть насолоджуватися благословеннями священства і храмів (“President Oaks Remarks at Worldwide Priesthood Celebration”, Be One—A Celebration of the Revelation on the Priesthood, June 1, 2018, newsroom.ChurchofJesusChrist.org).
Розділ 2
Які обставини сприяли отриманню одкровення від Господа, за яким священство могло даруватися кожному гідному члену Церкви чоловічої статі, а храмові благословення---всім гідним членам Церкви?
У 1964 році Джозеф Уільям Біллі Джонсон з Кейп-Коста, Гана, отримав свідчення про відновлену євангелію після того, як прочитав Книгу Мормона та іншу отриману церковну літературу. Брат Джонсон разом з іншими людьми, які приєдналися до Церкви, надсилав листи Президенту Девіду О. Мак-Кею з проханням прислати в Африку місіонерів, аби христити його й тих, з ким він поділився євангелією. Президент Мак-Кей відповів, що місіонерів буде послано “в належний Господу час”, а до цього брату Джонсону належить продовжувати вивчати євангелію й допомагати своїм друзям-віруючим (узято з E. Dale LeBaron, “Steadfast African Pioneer”, Ensign, Dec. 1999, 45–49).
Хоча на той час для брата Джонсона не було ніякої можливості охриститися, він і ще кілька навернених протягом багатьох років старанно поширювали в Гані послання євангелії. Брат Джонсон організував кілька громад віруючих, які під його проводом регулярно постилися, благаючи прислати місіонерів в їхню землю і встановити серед них Церкву (див. Elizabeth Maki, “‘A People Prepared’: West African Pioneer Preached the Gospel before Missionaries”, history.ChurchofJesusChrist.org).
Подібно до віруючих у Гані, тисячі інших чорношкірих людей африканського походження отримали свідчення про відновлену євангелію, коли місіонерська робота почала поширюватися по землі під час ХХ століття. Провідники Церкви були натхнені вірою цих людей і бажали поширити на них благословення священства та храму (див. Офіційна декларація 2).
Президент Спенсер В. Кімбол під час свого служіння президентом Церкви відчував надзвичайно сильне бажання вирішити питання щодо обмежень в отриманні священства і храмових обрядів. Він згадував:
Я знав, що нам належить зробити щось надзвичайно важливе для багатьох дітей Бога. … День у день я сам, у великій урочистості та серйозності, ходив у верхні кімнати храму, і там всю душу, всі сили я прикладав для вирішення цього питання. Я хотів робити те, що Він хотів. Я розповідав Йому про це і сказав: “Господи, я хочу лишень того, що правильно. … Ми лише хочемо того, що завгодно Тобі, і хочемо тоді, коли Тобі це завгодно, і не доти”. … Господь чітко пояснив мені, що слід було зробити (Учення Президентів Церкви: Спенсер В. Кімбол [2006], сс. 254--255).
Як зазначено в Ученні і Завітах: “1 червня 1978 року в Солт-Лейкському храмі це одкровення було дане Президенту Церкви Спенсеру В. Кімболу і підтверджене іншим провідникам Церкви” (вступ до Офіційної декларації 2).
Під час публічного оголошення цього одкровення Першим Президентством було проголошено:
Ми молилися довго й палко заради цих наших вірних братів, провівши багато годин у Верхній кімнаті храму, благаючи у Господа божественного проводу.
Він почув наші молитви і через одкровення ствердив, що прийшов обіцяний з давен день, коли кожний вірний, гідний чоловік у Церкві може отримати святе священство з владою застосовувати його божественне повноваження і радіти з дорогими йому людьми кожному благословенню, що від нього походить, включаючи благословення храму (Офіційна декларація 2).
Президент Гордон Б. Хінклі, який на той час, коли було отримано це одкровення, був членом Кворуму Дванадцятьох Апостолів, свідчив про те, яка атмосфера панувала в храмі того дня:
Ми об’єдналися в молитві за найбільш священних обставин. Президент Кімбол промовляв ту молитву. … В кімнаті панувала атмосфера святості й благоговіння. Я відчував, ніби між небесним троном і пророком Бога, який стояв на колінах і молився разом зі своїми Братами, відкрився канал. Дух Бога був там. І силою Святого Духа до того пророка прийшло запевнення, що те, про що він молився, було правильним. …
Ми всі знали, що настав час змін і що рішення прийшло з небес. Відповідь була чіткою. Серед нас у наших відчуттях і нашому розумінні була повна єдність (“Priesthood Restoration”, Ensign, Oct. 1988, 69–70).
Записуйте свої думки
В які моменти ви були свідками того, як Господь скеровував Свою Церкву через одкровення, дане Його пророкам? Які зміни ви бачили впродовж вашого життя, зроблені Господом стосовно того, як Його Церква виконує свою місію? Якщо можливо, подивіться весь виступ або його частину (англійською мовою), в якому під час генеральної конференції 1978 року оголошується про одкровення стосовно священства, і запишіть ваші почуття.
Розділ 3
Який вплив це одкровення мало на Церкву і людей по всьому світу?
Наприкінці одного важкого дня брат Біллі Джонсон відчув спонукання ввімкнути радіо близько півночі перед тим, як лягти спати. І тут він почув новину про зняття обмежень стосовно священства. Він згадував: “Я підстрибнув і почав плакати й радіти в Господі зі сльозами на очах, що настав час, коли Господь пошле місіонерів до Гани та інших частин Африки, щоб можна було отримати священство. … Я був надзвичайно щасливий!” Коли місіонери прибули у Гану, то знайшли групу людей, які вже прийняли відновлену євангелію. Брата Джонсона було охрищено разом з приблизно 600 членами його громади. “Після того, як [брат] Джонсон служив першим президентом філії у Кейп-Кості, він згодом служив президентом округу, місіонером повного дня та патріархом колу Кейп-Кост у Гані” (див. Elizabeth Maki, “‘A People Prepared’: West African Pioneer Preached the Gospel before Missionaries”, history.ChurchofJesusChrist.org).
Старійшина Едвін К. “Тед” Кеннон мол. христить групу нігерійських навернених.
Завдяки одкровенню, яке припинило дію обмежень щодо священства і храмових обрядів, сьогодні місіонери проповідують євангелію в багатьох країнах Африки, відтоді на цьому континенті були побудовані храми і сотні тисяч чорношкірих людей африканського походження отримали обряди євангелії для себе і за своїх померлих предків. Сьогодні чорношкірі члени Церкви африканського походження роблять безцінний внесок у розвиток Церкви по всьому світу, об’єднуючись з іншими святими і прагнучи стати “[єдиними] у Христі Ісусі” (Галатам 3:28).
Розмірковуйте, готуючись до уроку
Чого ви можете навчитися з готовності брата Джонсона прийняти відновлену євангелію і жити за нею, незважаючи на те, що йому певний час було відмовлено в священстві й храмових благословеннях?