Лука 22:47–71; Іван 18:1–27
“Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?”
Ісус Христос був повністю налаштований виконувати волю Небесного Батька. Беззаперечним підтвердженням цьому є Його страждання у Гефсиманському саду, Його подальший арешт та події, що привели до Його розп’яття і відбувалися під час нього. Цей урок може допомогти вам наслідувати приклад Ісуса Христа, виконуючи волю Небесного Батька в своєму житті.
Ставити волю Небесного Батька вище за власну
Уявіть, що ви стоїте навпроти цих дверей. Якщо ви вирішите увійти до перших дверей, то виконаєте волю Небесного Батька, але на вас чекатиме складне випробування. Якщо ви вирішите пройти крізь другі двері, то уникнете випробування, проте не зробите те, чого хоче Небесний Батько.
-
Чому хтось може обрати перші або другі двері?
-
Що ви знаєте про Небесного Батька, що може допомогти вам вирішити увійти до перших дверей?
Поміркуйте кілька хвилин про життя Ісуса Христа та те, як вибір на користь перших дверей нагадує те, як Він обрав жити. На сьогоднішньому уроці у вас буде можливість прочитати про вибори, які Спаситель робив наприкінці Свого смертного життя. Навчаючись, звертайте увагу на те, що надихає вас у діях Ісуса Христа.
Зрада Ісуса Христа та Його арешт в Гефсиманії
У Гефсиманському саду Ісус попросив Свого Батька “пронести мимо Нього цю чашу”, проте Він дав чітко зрозуміти, що налаштований виконувати волю Батька, сказавши: “Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!” ( Лука 22:42). Згадана Ісусом чаша стосується Його страждань та смерті.
Прочитайте Іван 18:1–4 , звертаючи увагу на те, як Спаситель продовжив виявляти готовність виконувати волю Небесного Батька.
Складіть перелік випробувань Ісуса, які у найближчі години “з Ним статися мали” і про які Він знав, але прийняв ( вірш 4).
Прочитайте Іван 18:5–11 та зверніть увагу на те, як Спаситель звернувся до озброєного натовпу, який прийшов за Ним.
Щоб дізнатися додаткові, не записані Іваном, подробиці, які показують дивовижну любов та рішучість Ісуса Христа, можна прочитати Матвій 26:52–54 та Лука 22:50–51 .
-
Яке враження на вас справила зустріч Ісуса з озброєним натовпом?
-
Що приклад Ісуса Христа допомагає вам зрозуміти про протистояння спротиву?
-
Чому, на вашу думку, Спаситель зміг вчинити в цій ситуації саме таким чином? Чого це навчає вас про Нього?
Ісуса Христа притягають до суду
Після арешту Ісуса привели до первосвященника Кайяфи та інших юдейських провідників. Прочитайте Лука 22:63–65 та дізнайтеся, наскільки несправедливо вони повелися з Ісусом.
-
Чому, на вашу думку, Спаситель був готовий терпіти таке жорстоке та несправедливе ставлення?
У Книзі Мормона Нефій та Авінадій навчали, чому Спаситель добровільно зніс таке ставлення. Прочитайте 1 Нефій 19:8–9 та Мосія 15:5–7 , аби дізнатися, на які причини вони вказують.
У своєму щоденнику для навчання запишіть, які уроки ви можете винести з цих віршів завдяки Ісусу Христу та про Нього.
Ви можете записати кілька причин, чому розуміння цих уроків цінне та важливе особисто для вас.
Один з уроків, які важливо зрозуміти з цих віршів, полягає у тому, що Ісус Христос у всьому підкорявся волі Свого Батька.
-
Що, на вашу думку, Ісус розумів про Небесного Батька такого, що був готовий беззаперечно коритися Його волі?
Пригадайте випадки, коли ви свідомо чинили так, як того хоче Небесний Батько, а не виходячи з особистих уподобань.
-
У чому полягали труднощі, коли ви робили те, що хоче Бог замість того, чого могли хотіти ви?
-
Які благословення ви отримали, вирішивши підкорятися волі Небесного Батька, навіть якщо це було важко?
Президент Рассел М. Нельсон поставив низку запитань стосовно нашої готовності підкорятися Божій волі. Виділіть трохи часу на те, щоб обдумати, як щиро відповісти на ці запитання. Подумайте, що вам потрібно зробити, щоб ствердно відповісти на кожне запитання.
Чи прагнете ви, щоб Бог був понад усе у вашому житті? Чи прагнете ви, щоб саме Бог справляв найбільший вплив у вашому житті? Чи дозволите ви, щоб Його слова, Його заповіді та Його завіти впливали на те, що ви робите кожного дня? Чи дозволите ви, щоб Його голос мав пріоритет над будь-яким іншим голосом? Чи прагнете ви в першу чергу робити все, що Він хоче, щоб ви зробили, а вже потім будь-що інше? Чи прагнете ви, щоб вашу волю було поглинуто Його волею?
(Рассел М. Нельсон, “Хай Бог буде понад усе”, Ensign або Ліягона, лист. 2020, с. 94)
1. Зробіть у своєму щоденнику для навчання наступне:
З огляду на те, про що ви дізналися, як Спаситель підкоряється волі Свого Батька, напишіть кілька речень про те, що ви хочете пам’ятати, що зробити, або якими стати. Можете взяти до уваги наступні варіанти, щоб записати свої думки та бажання.
-
Я хочу пам’ятати, що Спаситель …
-
Подібно до Ісуса Христа, я можу виконувати волю Небесного Батька наступним чином: …
-
Щоб уподібнитися до Ісуса Христа, я можу розвинути наступну рису: …
Додатково: Бажаєте дізнатися більше?
Що ми можемо дізнатися про Спасителя з Його готовності підкорятися Небесному Батьку?
Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, що лагідність Спасителя була ключовою рисою, яка дозволяла Йому підкоряти Свою волю волі Небесного Батька.
Зв’язок між готовністю Господа упокорюватися і Його сильним самовладанням викликає у нас всіх захоплення і також є повчальним. Коли озброєний загін охоронців храму і римських воїнів прибув до Гефсиманії аби схопити й арештувати Ісуса, Петро витягнув меча й відрубав праве вухо слузі первосвященника [див. Іван 18:10 ]. Тоді Спаситель доторкнувся до вуха слуги і зцілив його [див. Лука 22:51 ]. Будь ласка, зверніть увагу, що Він виявив доброту й благословив Свого потенційного нападника, скориставшись тією ж небесною силою, яка могла захистити його від ув’язнення і розп’яття.
… Спасителеву лагідність можна побачити в Його спокійній реакції, великій стриманості й небажанні застосовувати Свою безмежну силу заради власної вигоди.
(Девід А. Беднар, “Лагідні й невибагливі серцем”, Ensign або Ліягона, трав. 2018, с. 33)
Чому я бажаю підкорятися Богу?
Старійшина Ніл А. Максвелл (1926–2004), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:
Тож багато хто з нас … помилково вважає, що певним чином дозволяючи, аби нашу волю було поглинуто волею Бога, ми втрачаємо свою індивідуальність (див. Moсія 15:7). Але насправді нас турбує не те, що ми втратимо себе, але наш егоїзм—наші ролі, наш час, нашу вищість і наше майно. Не дивно, що Спаситель навчав нас загубити себе (див. Лука 9:24). Він лише просить нас загубити себе старих, аби знайти себе нових. Це не питання втрати людиною індивідуальності. Це питання знаходження своєї справжньої індивідуальності! …
Підкорення своєї волі—це насправді єдине, унікальне, особисте, що ми маємо, щоб покласти на Божий вівтар. Багато іншого, що ми “віддаємо”, брати і сестри, є, в дійсності, тим, що Він вже дав або позичив нам. Але, коли ми починаємо підкорювати себе, дозволяючи нашій волі бути поглинутою волею Бога, тоді ми справді щось даємо Йому! Вона—єдина власність, яка по-справжньому є нашою, щоб віддати!
(Neil A. Maxwell, “Swallowed Up in the Will of the Father”, Ensign, Nov. 1995, 23, 24)