Матвій 26:26–30; Лука 22:19–20

Причастя

У місці, відомому як верхня кімната, Спаситель “сів за стіл із дванадцятьма учнями” (Матвій 26:20) і в останній раз у земному житті відсвяткував свято Пасхи. Під час останньої Пасхальної вечері Ісус Христос запровадив обряд причастя як новий спосіб для Його учнів пам’ятати про Нього. Цей урок може допомогти вам зрозуміти та відчути важливість того, щоб пам’ятати Спасителя, коли ви причащаєтеся.

Важливість причастя

Як би ви відповіли, якби хтось поставив вам таке запитання:

Чому члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів ходять до церкви щонеділі?

Однією з важливих причин, чому ми відвідуємо церкву, є причастя. Сестра Шеріл А. Есплін, колишній член генерального президентства Початкового товариства, розповіла про стосунки між 96-річним чоловіком та його сином, що демонструє центральну роль причастя під час відвідування Церкви.

10:39

Ісус Христос запроваджує причастя

Ісус Христос брав участь у святкуванні Пасхи якраз перед Своїми стражданнями в Гефсиманії та смертю на хресті. Ця подія стала відома, як Остання вечеря. Коли Спаситель їв цю Пасхальну їжу зі Своїми апостолами, Він запровадив обряд причастя.

Прочитайте Матвій 26:26–30 і Лука 22:19–20 та знайдіть, чого Спаситель навчав Своїх апостолів про ціль причастя. За бажанням можна підкреслити важливі слова або фрази.

0:10

Яку мету мав Спаситель, запроваджуючи обряд причастя?

Одна істина, яку ми можемо дізнатися з цих уривків, полягає в тому, що Ісус Христос впровадив причастя, щоб допомогти нам пам’ятати Його.Хоча Спаситель тоді ще не переніс страждань і мук Своєї спокутної жертви, обряд і символи, яких Він навчав Своїх апостолів, мали допомогти їм пам’ятати Його та дар Його Спокути.

Які Писання або особистий досвід допомогли вам замислитися над жертвою Спасителя заради вас?
Які почуття до Спасителя у вас виникають, коли ви читаєте ці вірші або думаєте про ці події?

Як символи причастя можуть допомогти вам краще зрозуміти, що зробив і що може зробити для вас Спаситель?

Створення плану уроку

Уявіть, що вас попросили навчати інших про причастя під час майбутнього обговорення вивчення Писань вдома. За допомогою Писань, які ви щойно вивчили, та інших посилань, які ви вибрали (наприклад, Gospel Topics, “Sacrament”, topics.ChurchofJesusChrist.org або нещодавні виступи з генеральної конференції), підготуйтеся допомогти іншим зрозуміти та відчути важливість причастя.

Ваш план уроку має включати наступне: (1) один або кілька уривків з Писань або висловлювань церковних провідників про причастя для вивчення та обдумування, (2) принаймні два запитання, які можна б було поставити, щоб поглибити розуміння, і (3) запрошення застосувати істини, які ви обговорюєте. Скористайтеся деякими або всіма наведеними нижче запитаннями, які допоможуть вам скласти ваш план уроку.

Що таке причастя?
Як причастя може допомогти нам краще зрозуміти Спасителя та Його Спокуту?
Що допомогло вам отримати значущий досвід під час прийняття причастя?
Як змінилося б ваше життя, якби ви частіше згадували Ісуса Христа?

1. У своєму щоденнику для навчання запишіть план уроку:

Додатково: бажаєте дізнатися більше?

Який зв’язок між Пасхою та причастям?

Чому ми використовуємо для причастя воду замість вина?

В Ученні і Завітах 27:1–2 стверджується, що немає значення, що використовувати для причастя, якщо це робити “з оком, єдиноспрямованим до слави [Христа]” ( вірш 2). Сьогодні церковні провідники просять нас використовувати воду для причастя.

Що я можу робити, щоб зробити причастя більш змістовними?

Президент Стівен Дж. Ланд, генеральний президент Товариства молодих чоловіків, навчав:

Кожного разу, коли диякон тримає причасну тацю, ми згадуємо священну історію про Останню вечерю, Гефсиманію, Голгофу і про гробницю у саду. Коли Спаситель сказав Своїм Апостолам: “Це чиніть на спомин про Мене!” [Лука 22:19], Він також говорив це крізь віки кожному з нас. Він говорив про безмежне чудо, яке Він дасть, коли майбутні диякони, учителі і священники представлятимуть Його символи і запрошуватимуть Його дітей прийняти Його спокутуючий дар.

Усі причасні символи вказують на той дар. Ми думаємо про хліб, який Він колись ламав, і хліб, який священники зараз перед нами ламають. Ми думаємо про значення освяченої—і тоді, і зараз—рідини, коли причасні молитви урочисто линуть з вуст молодих священників у наші серця і на небеса, оновлюючи завіти, які поєднують нас із самими силами Христового спасіння. Ми можемо думати про те, що воно означає, коли диякон розносить нам священні символи, стоячи на тому місці, де б стояв Ісус, якби був тут, пропонуючи нам полегшити наші тягарі і наш біль.

(Стівен Дж. Ланд, “Знайти радість у Христі”, Ensign або Ліягона, лист. 2020, с. 36)

Президент Даллін Х. Оукс, з Першого Президентства, поділився наступною порадою:

На причасних зборах—а особливо під час проведення обряду причастя—ми маємо зосереджуватися на поклонінні та утримуватися від участі в усіх інших справах, особливо від такої поведінки, яка може заважати поклонятися іншим людям. Навіть людина, яка починає тихо дрімати, не заважає іншим. Причасні збори не призначені для того, щоб читати книжки або журнали. Молоді люди, це не час для того, щоби пошепки розмовляти по мобільному телефону або відсилати текстові повідомлення. Коли ми причащаємося, то укладаємо священний завіт, що завжди пам’ятатимемо Спасителя. Як прикро бачити тих осіб, які відкрито порушують цей завіт на тих самих зборах, де його укладають.

(Даллін Х. Оукс, “Причасні збори і причастя”, Ensign або Ліягона, лист. 2008, сс. 18–19)