1 І сталося, що так пройшов девʼяносто і пʼятий рік також, і люди почали забувати ті ознаки і дива, про які вони чули, і почали все менше і менше дивуватися ознаці або дивові з небес, так що вони стали закамʼянілими серцем і сліпі розумом своїм, і перестали вірити всьому тому, що вони чули і бачили,—

2 Уявляючи собі щось марне у своїх серцях, нібито це було вдіяно людьми і силою диявола, щоб відвернути й обманути серця людей; і таким чином Сатана заволодів серцями людей знову, так що він засліпив їм очі і повів їх геть, щоб вони повірили, що вчення Христа було нерозумним і марним.

3 І сталося, що люди почали сильніше впадати у злочестивість і мерзоти; і вони не вірили, що буде дано ще ознаки і дива; і Сатана ходив навколо, відводячи геть серця людей, спокушаючи їх і роблячи так, що вони чинили велику злочестивість на цій землі.

4 І так пройшов девʼяносто і шостий рік; і також девʼяносто і сьомий рік; і також девʼяносто і восьмий рік; і також девʼяносто і девʼятий рік;

5 І також сто років пройшло від днів Мосії, який був царем над народом Нефійців.

6 І шістсот і девʼять років пройшло відтоді, коли Легій залишив Єрусалим.

7 І девʼять років пройшло з тих пір, як було дано ознаку, про яку говорили пророки, що Христос має прийти у світ.

8 Тож Нефійці почали вести відлік свого часу відтоді, як було дано ознаку, тобто від пришестя Христа; отже, девʼять років пройшло.

9 І Нефій, який був батьком Нефія, який мав відповідальність за літописи, не повернувся на землю Зарагемлі, і його не можна було відшукати на всій землі.

10 І сталося, що народ все ще залишався у злочестивості, незважаючи на багато проповідувань і пророкувань, які посилалися до них; і так пройшов і десятий рік також; і одинадцятий рік також пройшов у беззаконні.

11 І сталося, у тринадцятому році почалися війни і суперечки по всій землі; бо Ґадіантонові розбійники стали такими численними, і вбивали так багато людей, і спустошували так багато міст, і розповсюджували так багато смерті і кривавої розправи по всій землі, що стало необхідним, щоб усі люди, і Нефійці, і Ламанійці, взялися до зброї проти них.

12 Отже, всі Ламанійці, яких було навернено до Господа, обʼєдналися зі своїми браттями, Нефійцями, і були змушені, заради безпеки свого життя, і своїх жінок, і своїх дітей взятися до зброї проти тих Ґадіантонових розбійників, так, і ще для того, щоб захистити свої права, і привілеї своєї церкви і свого богослужіння, і своєї свободи і своєї волі.

13 І сталося, що перед тим як цей тринадцятий рік пройшов, Нефійцям загрожувало цілковите знищення через цю війну, яка стала надзвичайно тяжкою.

14 І сталося, що тих Ламанійців, які приєдналися до Нефійців, було причислено до Нефійців;

15 І прокляття їх було знято з них, і їхня шкіра стала білою, як у Нефійців;

16 І їхні юнаки і їхні дочки стали надзвичайно красивими, і їх було причислено до Нефійців і названо Нефійцями. І так закінчився тринадцятий рік.

17 І сталося, на початку чотирнадцятого року війна між розбійниками і людьми Нефія продовжувалася і ставала надзвичайно тяжкою; проте люди Нефія отримали деяку перевагу над розбійниками, так що вони вигнали їх геть зі своїх земель у гори і в їхні таємні місця.

18 І так закінчився чотирнадцятий рік. А в пʼятнадцятому році вони виступили проти народу Нефія; і через злочестивість народу Нефія і значні їхні суперечки і розколи, Ґадіантонові розбійники отримали багато переваг над ними.

19 І так закінчився пʼятнадцятий рік, і таким чином, люди були в стані багатьох скорбот; і меч знищення висів над ними, так що їх от-от було б зрубано ним, і все це через їхні беззаконня.