Обман, Обманювати Див. Брехня; Лукавство У Писаннях—чинити так, щоб хтось повірив у неправду. Хто не присягався на обману, той зійде на гору Господню, Пс. 24:3–4. Визволи мене від людини обману, Пс. 43:1. Горе тим, хто зло називає добром, а добро—злом, Ісая 5:20 (2 Неф. 15:20). Нехай ніхто сам себе не обманює, 1 Кор. 3:18. Не давайте нікому обманути вас марнотними словами, Еф. 5:6. Лихі люди обманюватимуть і будуть обмануті, 2 Тим. 3:13. Сатану, який обманював цілий світ, було вигнано, Об. 12:9. Сатану було звʼязано, щоб він більше не обманював народи, Об. 20:1–3. Господа неможливо обманути, 2 Неф. 9:41. Якщо слідуватимете Синові, не вчиняючи облуди перед Богом, одержите Святого Духа, 2 Неф. 31:13. Шерем зізнався, що його було обмануто силою диявола, Кн. Як. 7:18. Народ царя Ноя було обмануто улесливими словами, Мос. 11:7. Мудрі взяли в поводирі Святого Духа і не обманулися, УЗ 45:57. Горе обманщикам, УЗ 50:6. Він став Сатаною, батьком усієї брехні, щоб обманювати й засліпляти людей, Мойс. 4:4.