Милосердя Див. також Благополуччя; Любов; Служіння; Співчуття Чиста любов Христова (Морон. 7:47); любов, яку Христос має до дітей людських і яку діти людські повинні мати один до одного (2 Неф. 26:30; 33:7–9; Етер 12:33–34); найвищий, найблагородніший, найсильніший вид любові, не лише тільки закоханість. Знання пишається, а милосердя наставляє, 1 Кор. 8:1. Любов перевершує майже все і височіє майже над усім, 1 Кор. 13. Мета наказу—любов від чистого серця, 1 Тим. 1:5. Докладіть до братерської доброти милосердя, 2 Пет. 1:7. Господь заповідав, що всім людям треба мати милосердя, 2 Неф. 26:30 (Морон. 7:44–47). Дивіться, щоб у вас були віра, надія і милосердя, Ал. 7:24. Милосердя—це любов, яку Господь має до людини, Етер 12:33–34. Без милосердя людина не може успадкувати те місце, що підготовлене у Батькових оселях, Етер 12:34 (Морон. 10:20–21). Мороній записав Мормонові слова про віру, надію і милосердя, Морон. 7. Милосердя визначає людей для Господньої роботи, УЗ 4:5–6 (УЗ 12:8). Зодягайтеся в узи милосердя, УЗ 88:125. Нехай нутро твоє сповниться милосердям, УЗ 121:45.