Синагога

Місце для зборів, яке використовується для релігійних цілей. У новозавітні часи обстановка в синагозі звичайно була простою. Там була скриня, в якій зберігалися сувої з законом та іншими святими писаннями, кафедра та сидіння для тих, хто прийшов для поклоніння.

Кожною синагогою керувала місцева рада старійшин. Вони вирішували, кого приймати, а кого виключати (Іван 9:22; 12:42). Найважливішу посаду займав старший синагоги (Марк 5:22; Лука 13:14). Він звичайно був книжником, піклувався про будівлю і наглядав за проведенням богослужінь. Служитель виконував клерикальні обовʼязки (Лука 4:20).

Синагоги були в кожному місті, де жили Юдеї, як у Палестині, так і в інших місцях. Це стало у великій пригоді для розповсюдження євангелії Ісуса Христа, тому що перші місіонери Церкви звичайно мали нагоду промовляти в синагогах (Дії 13:5, 14; 14:1; 17:1, 10; 18:4). Ця сама практика існувала серед місіонерів, згаданих у Книзі Мормона (Ал. 16:13; 21:4–5; 32:1), а також серед перших місіонерів у цьому розподілі (УЗ 66:7; 68:1).