Фарисеї

У Новому Завіті—релігійна група серед Юдеїв, назва якої вказує на відокремленість або відділеність. Фарисеї пишалися своїм суворим дотриманням Мойсеєвого закону і тим, що уникали всього, повʼязаного з Іновірцями. Вони вірили в життя після смерті, воскресіння та існування ангелів і духів. Вони вірили, що неписаний закон і передання є не менш важливими, ніж писаний закон. Їхні вчення зводили релігію до виконання правил і сприяли духовній гордині. Через них багато Юдеїв не довіряли Христові та Його євангелії. Господь засудив фарисеїв і їхні справи в Євангеліях від Матвія 23, від Марка 7:1–23 і від Луки 11:37–44.