Завіса Це слово, вживане в Писаннях, має декілька значень: (1) занавіска, яка розділяла приміщення храму та скинії, (2) символ відділення людини від Бога, а також (3) Богом вчиненого забуття, яке блокує людську памʼять про доземне існування. Завіса відділяє святеє святих від святилища, Вих. 26:33. Храмова завіса розідралася навпіл, коли Христос помер на хресті, Мт. 27:51 (Мр. 15:38; Лк. 23:45). Тепер ми бачимо немовби через скло, непевно; тоді ж—лице до лиця, 1 Кор. 13:12. Темну завісу невіри було скинуто геть з його свідомості, Ал. 19:6. Яредового брата неможливо було утримати від бачення поза завісою, Етер 3:19 (Етер 12:19). Завіса розірветься, і ви побачите Мене, УЗ 67:10 (УЗ 38:8). Завісу, яка вкриває Мій храм, буде знято, УЗ 101:23. Завісу було знято з нашого розуму, УЗ 110:1. Завіса темряви покриє землю, Мойс. 7:61.