Ханаан, Ханаанеянин
У Старому Завіті—четвертий Хамів син (Бут. 9:22; 10:1, 6) і Ноїв онук. Назва ханаанеянин стосується або жителів тієї землі, в якій спочатку жив Ханаан, або його потомків. Ханаанеянами звалися також люди, які населяли низину вздовж середземноморського узбережжя Палестини. Це імʼя деколи вживалося по відношенню до всіх неізраїльтян, що мешкали в землях на захід від Йордану, яких греки звали фінікійцями.