Мешах

У Старому Завіті—Шадрах, Мешах і Авед-Неґо були трьома молодими Ізраїльтянами, яких разом з Даниїлом було приведено до палацу Навуходоносора, царя Вавилонського. Гебрейське імʼя Мешаха було Мисаїл. Ці чотири юнаки відмовилися осквернятися вживанням царської їжі та вина (Дан. 1). Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо за наказом царя було кинуто в огненну піч, але у дивовижний спосіб їхнє життя було збережено (Дан. 3).