Колосяни, Послання до них

Книга в Новому Завіті. Її було написано апостолом Павлом як лист до колосян після того, як його відвідав Епафр, євангеліст Церкви в Колосах (Кол. 1:7–8). Епафр розповів Павлу, що колосяни впали в серйозну помилку—вони вважали себе кращими за інших, бо ретельно дотримувалися певних зовнішніх обрядів (Кол. 2:16), відмовляли собі у певних фізичних потребах і вклонялися ангелам (Кол. 2:18). Ця практика давала колосянам відчуття, що вони освячуються. Вони також відчували, що розуміють таємниці всесвіту краще, ніж інші члени церкви. У своєму листі Павло виправляв їх, навчаючи, що викуплення приходить лише через Христа і що ми маємо бути мудрими та служити Йому.

Розділ 1-й є Павловим вітанням до колосян. Розділи 2–3 є доктринальними і містять твердження про Христа як про Викупителя, небезпеку лжепоклоніння й важливість воскресіння. Розділ 4 навчає святих бути мудрими в усьому.