Обʼявлення Івана Богослова

Остання книга Нового Завіту, яка складається з одкровення, даного апостолу Івану. Йому було дозволено побачити історію світу, особливо останні дні (Об. 1:1–2; 1 Неф. 14:18–27; УЗ 77). Обʼявлення Івана відоме також як Апокаліпсіс.

Іван одержав це одкровення в Господній день на острові Патмос (Об. 1:9–10), що біля узбережжя Азії, неподалік Ефеса. Точна дата цього одкровення невідома.

Ключі до розуміння книги знаходяться у книгах 1 Нефій 14:18–27 та Учення і Завіти 77 (Етер 4:15–16).

Розділи 1–3 є вступом до книги і листами до семи церков у Азії. Іван написав листи, щоб допомогти святим розвʼязати певні проблеми. У розділах 4–5 описано одержані Іваном видіння, які показують велич і праведну силу Бога й Христа. У розділах 6–9 та 11-му Іван описав видіння книги, що запечатана була сімома печатками, кожна з яких символізує тисячу років земної часової історії. У цих розділах йдеться здебільшого про події, повʼязані з сьомою печаткою (див. Об. 8–9; 11:1–15). У розділі 10 описано книгу, яку Іван зʼїв. Книга символізує майбутню місію, яку він мав виконати. У розділі 12 описано видіння зла, яке почалося на небесах, коли Сатана повстав і його було вигнано. Війна, яка почалася там, продовжується на землі. У розділах 13, 17–19 Іван описав злочестиві земні царства, керовані Сатаною, а також їхню долю, включаючи остаточне знищення зла. Розділи 14–16 описують праведність святих, оточених злом, безпосередньо перед Другим пришестям Христа. Розділи 20–22 описують Тисячоліття, чудове місто Новий Єрусалим і останні події земної історії.