Вінець Див. також Вічне життя Кругла прикраса, яку носили на голові правителі. Символізує целестіальні силу, владарювання і божествування. Ті, хто витерплять до кінця, дотримуючись усіх Божих заповідей, одержать вінець вічного життя. (Див. УЗ 20:14; Мойс. 7:56; ДС—Мт. 1:1). Мені призначено вінець праведності, 2 Тим. 4:8. Ви одержите вінець слави невʼянучої, 1 Пет. 5:4. Тих, хто помирає в Господі, буде увінчано праведністю, УЗ 29:13. Їх буде увінчано у палаці Мого Батька, УЗ 59:2. Господь готує святих до сходження до вінця, для них підготовленого, УЗ 78:15. Господь пообіцяв Своїм святим вінець слави зі Своєї правиці, УЗ 104:7.