Гнів Див. також Любов; Ненавидіти, Ненависть Гнів є виявом роздратування. Господь застеріг Своїх святих, щоб ті стримували свій гнів (Мт. 5:22). Ані батькам, ані дітям не слід ображати одне одного в сімʼї. У Писаннях образ вогню часто вживають для описання гніву (2 Неф. 15:25; УЗ 1:13). І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось, Бут. 4:5. Лагідна відповідь гнів відвертає, Пр. 15:1. Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот, Пр. 15:18 (Пр. 14:29). Ради ймення Свого Я спиняю Свій гнів, Ісая 48:9. Я простягав Свої руки до народу, що прогнівляє Мене постійно, Ісая 65:2–3. Коли вдарить тебе хто в праву щоку, підстав йому й другу, Мт. 5:39. Батьки, не дратуйте своїх дітей, Еф. 6:4. Через те, що я сказав вам правду, ви гніваєтесь на мене, Мос. 13:4. Я покараю цей народ у Своєму гніві, Ал. 8:29. Не запалено Його гнів проти жодного, крім тих, хто не визнає Його руку в усьому, УЗ 59:21. Я, Господь, гніваюся на злочестивих, УЗ 63:32.