Упевнене чекання обіцяних благословень праведності та палке бажання отримати їх. Писання часто кажуть про надію як сподівання вічного життя через віру в Ісуса Христа.
Благословенний той муж, чия надія Господь є, Єр. 17:7 .
Господь буде надією Свого народу, Йоіл 4:16 .
Ми маємо надію через терпіння і Писання, Рим. 15:4 .
Бог народив нас для живої надії через воскресіння Христове, 1 Пет. 1:3 .
Кожний, хто має цю надію, очищає себе, 1 Іван. 3:2–3 .
Ви мусите просуватися вперед, маючи довершену яскравість надії, 2 Неф. 31:20 .
Дивіться, щоб ви мали віру, надію й милосердя, Ал. 7:24 (1 Кор. 13:13 ; Морон. 10:20 ).
Я хотів би, щоб ви слухали мої слова, маючи надію, що одержите вічне життя, Ал. 13:27–29 .
Якщо ви маєте віру, ви сподіваєтеся на те, чого не видно, але що є істинним, Ал. 32:21 (Євр. 11:1 ).
Надія приходить через віру і стає якорем для душі, Етер 12:4 (Євр. 6:17–19 ).
Людина мусить мати надію, бо інакше вона не може одержати успадкування, Етер 12:32 .
Мормон говорив про віру, надію і милосердя, Морон. 7:1 .
Ви маєте сподіватися, що через Спокуту Ісуса Христа воскреснете до вічного життя, Морон. 7:40–43 .
Святий Дух наповнює вас надією, Морон. 8:26 (Рим. 15:13 ).