Заздрити, Заздрість Заздрити означає бажати того, що належить іншому або надмірно прагнути чогось. Писання зазначає, що заздрість—негативна риса. Ти не будеш заздрити, Вих. 20:17 (Повтор. 5:21; Мос. 13:24; УЗ 19:25). Хто ненавидить зажерливість, той подовжить дні свої, Пр. 28:16. Вони зазіхають на лани і відбирають їх, Мих. 2:2. Стережися зажерливості, Лк. 12:15. Патріархи, позаздривши Йосипові, продали його в Єгипет, Дії 7:9. Закон каже: Ти не будеш заздрити, Рим. 7:7. Милосердя не заздрить, 1 Кор. 13:4 (Морон. 7:45). Заздрість походить від гордості, 1 Тим. 6:4. В останні дні люди стануть заздрісними, 2 Тим. 3:1–2. Де заздрість, там безладдя і всякі злі справи, Як. 3:16. Коли Лаван побачив наше майно, він зажадав його, 1 Неф. 3:25. Господь заповідав людям, що заздрити не треба, 2 Неф. 26:32. Серед народу Нефієвого не було заздрощів, 4 Неф. 1:15–18. Акіш почав заздрити своєму синові, Етер 9:7. Ти не будеш жаліти свого власного майна, УЗ 19:26. Облиште вашу заздрість, УЗ 88:123. Людські заздрість і лють були моїм звичним жеребом усі дні мого життя, УЗ 127:2. Не зазіхай на те, що належить твоєму братові, УЗ 136:20.