Манна

Дрібна, кругляста речовина зі смаком медових вафель (Вих. 16:14–31) або свіжої олії (Чис. 11:7–8). Господь давав її, щоб годувати дітей Ізраїля протягом сорока років їхнього перебування в пустині (Вих. 16:4–5, 14–30, 35; Єг. 5:12; 1 Неф. 17:28).

Діти Ізраїля назвали її манною (або ман-гу гебрейською мовою), що означало “Що це таке?”, бо вони не знали, що це (Вих. 16:15). Її також називали “ангельським хлібом” і “хлібом з небес” (Пс. 78:24–25; Іван 6:31). Це було символом Христа, Який мав стати Хлібом Життя (Іван 6:31–35).