Повноваження Див. також Висвячувати, Висвячення; Ключі священства; Покликати, Покликаний Богом, Покликання; Священство; Сила Дарований покликаним або висвяченим чоловікам на землі дозвіл діяти, виконуючи Божу роботу від імені і ради Бога Батька та Ісуса Христа. Я послав тебе, Вих. 3:12–15. Говори все, що Я наказав тобі, Вих. 7:2. Він дав владу дванадцятьом учням, Мт. 10:1. Не ви вибрали Мене, але Я вибрав і висвятив вас, Іван 15:16. Нефій і Легій проповідували, маючи велике повноваження, Гел. 5:18. Нефій, син Геламана, був Божою людиною і мав велику силу й повноваження від Бога, Гел. 11:18 (3 Неф. 7:17). Ісус дав владу й повноваження дванадцятьом Нефійцям, 3 Неф. 12:1–2. Джозефа Сміта було покликано й висвячено Богом, УЗ 20:2. Ніхто не буде проповідувати Мою євангелію або будувати Мою Церкву, якщо його не буде висвячено і Церкві не стане відомо, що він має повноваження, УЗ 42:11. Старійшини мають проповідувати євангелію, діючи з повноваженням, УЗ 68:8. Мелхиседекове священство має повноваження обслуговувати те, що є духовним, УЗ 107:8, 18–19. Те, що зроблено божественним повноваженням, стає законом, УЗ 128:9. Кожний, хто проповідує або служить Богові, мусить бути покликаний Богом через тих, хто має повноваження, УВ 1:5.