Суботній день

Святий день, який виділено щотижня для відпочинку й поклоніння. Після того як Бог створив усе, Він відпочивав сьомого дня і заповідав, щоб один день щотижня був днем відпочинку, аби допомагати людям памʼятати про Нього (Вих. 20:8–11).

Перед Воскресінням Христа члени Церкви, подібно до Юдеїв, святили як Суботу останній день тижня. Після Воскресіння члени Церкви, як Юдеї, так і Іновірці, святили перший день тижня (Господній день), щоб памʼятати Господнє Воскресіння. Сьогодні Церква продовжує святити один день щотижня як суботній день, в який належить поклонятися Богу й відпочивати від мирських справ.

Субота нагадує людям про потребу в духовному живленні, а також про їхній обовʼязок слухатися Бога. Коли народ стає недбайливим у дотриманні Суботи, це негативно позначається на всіх аспектах життя, і релігійне життя починає занепадати (Неем. 13:15–18; Єр. 17:21–27).